Любарський район

ЛЮ́БАРСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у південно-західній частині Житомирської області. Межує на Пн. з Романів., на Сх. — з Чуднів. р-нами Житомир. обл., на Пд. — з Хмільниц. р-ном Вінн. обл., на Зх. — з Полон., Старокостянтинів. і Старосиняв. р-нами Хмельн. обл. Утвор. 1923. У 1923–25 — у складі Житомир., 1925–30 — Бердичів. округ; 1932–37 — Вінн., від 1937 — Житомир. обл. На поч. 1920-х рр. заможні селяни чинили опір проведенню колективізації. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв: у с. Великий Браталів — 400, у с. Коростки — 377, у с. Гринівці — 345, у с. Вищикуси, нині Веселка — 279, у с. Кириївка — 271, у с. Вигнанка — 189, у с. Привітів — 159, у с. Великі Деревичі — 131, с. Юрівка — 117, у с. Новий Любар — 105, у с. Михайлівка — 102, у с. Стара Чортория — 82, у с. Меленці — 78, у с. Гізівщина — 72, у с. Бичева — 71, у с. Березівка — 66 осіб), зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до лютого 1944 — під нім.-фашист. окупацією. 8 січня 1944 у бою за с. Липне загинув Герой Радянського Союзу М. Усик (встановлено погруддя). 1962 р-н ліквід., 1965 відновлений. Площа 757 км². За переписом насел. 2001, у Л. р. проживали 31 046 осіб (складає 91,5 % до 1989); станом на 2015 — 27 295, на 2016 — 27 058 осіб; переважно українці, є поляки та росіяни. У складі Л. р. — смт Любар і 47 сільс. насел. пунктів. Лежить на Придніпровській височині. Поверхня — хвиляста лесова рівнина. Розвідано поклади гранітів (села Коростки та Кутище; 3457 тис. м²), суглинків для виробництва цегли (села Березівка та Стара Чортория; 703 тис. м²), піску, каоліну, торфу, вапняків. З Пд. на Пн. р-н перетинає р. Случ (протяжність у межах Любарщини 34,3 км; притока Горині, бас. Прип’яті), протікає її ліва притока — Деревичка. Створ. Борушків. (100 га), Любар. (60 га) і Пединків. (43 га) водосховища, 62 ставки (602,4 га). Ґрунти переважно опідзолені чорноземні та темно-сірі. Під лісами зайнято 4,9 тис. га (переважно мішані; осн. породи: сосна, ялина, дуб, граб, липа, ясен, берест). Об’єкти природно-заповід. фонду: пам’ятка садово-парк. мистецтва заг.-держ. значення Новочорторийський парк; місц. значення — заказники Бучина (2 га, ліс.) та Чернеча (228 га, заг.-зоол.), пам’ятка природи Деревицькі модрини (20 га, ботан.; усі — Любар. лісництво). Пром. підприємства випускають тваринне масло, тверді сири, кисломолочну продукцію, казеїн, кондитер. вироби. Пл. с.-г. угідь 63,4 тис. га, з них 46,2 тис. га орних земель, 4,9 тис. га пасовищ, 2,7 тис. га сіножатей. Працюють 35 фермер. госп-в, 7 с.-г. т-в, 7 приват. і 2 держ. с.-г. підприємств. Щорічно вирощується 133 тис. т зернових, 42 тис. т картоплі, 20 тис. т цукр. буряків, виробляється 35 тис. т молока та 3,4 тис. т м’яса. У Л. р. — Любар. гімназія № 1, 29 заг.-осв. шкіл, 25 дошкіл. навч. закладів, Любар. профес. училище, Новочорторий. аграр. технікум; Любарського району Музей історії, рай. і 18 сільс. Будинків культури, 15 клубів, рай. б-ки для дорослих і дітей, 32 сільс. б-ки; центр. рай. лікарня та поліклініка, 8 лікув. амбулаторій, 17 фельдшер. і 11 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить рай. г. «Новий день». Нар. колективи худож. самодіяльності: жін. вокал. ансамбль «Зорепад», Новочорторий. аграр. технікуму, Старочорторий. ансамбль пісні «Калина», Великоволиц., Мотовилів., Привітів. і Старочорторий. духові оркестри. На тер. р-ну виявлено пам’ятки трипіл. (села Громада, Озерне, Стрижавка, Юрівка) і черняхів. культур, скіф. та давньорус. (Любар, с. Великі Деревичі) періодів, поселення 4–3 тис. до н. е. (урочище Гарашівка, с. Громада); знайдено рим. монети (Любар, с. Городниця) та свинцеву печатку новгород. князя Володимира Всеволодовича (с. Губин). Пам’ятки архітектури: Іоанно-Богослов. церква у с. Великий Браталів (1904), палац у с. Вигнанка, палац, церква-усипальниця та млин Оржевських у с. Нова Чортория, Покров. церква у с. Провалівка, Троїц. церква у с. Стара Чортория (усі — 19 ст.). Діють 55 реліг. громад, зокрема УПЦ КП, УПЦ МП, РКЦ, євангел. християн-баптистів. У насел. пунктах р-ну встановлено 112 пам’ятників і пам’ят. знаків воїнам-визволителям і воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — лікар-токсиколог, фармаколог, чл.-кор. НАНУ та НАМНУ Ф. Трінус (с. Старий Любар), фізико-хімік, чл. Польс. АН В. Свентославський (с. Кириївка), фахівець у галузі генетики та біотехнології рослин, чл.-кор. НААНУ В. Сидоров (с. Новий Любар), лікар-стоматолог А. Грохольський (с. Великі Деревичі), економісти В. Данилко (с. Пединка), В. Петров (с. Житинці), історики В. Горобець (с. Бичева), І. Іванцов (с. Великий Браталів), В. Сиротенко (с. Стрижівка), правознавець П. Діхтієвський (с. Привітів), філософ, соціолог Є. Подольська (с. Горопаї), брати літературознавці Костянтин і Панас Данилки (с. Мотовилівка), мовознавець Л. Рак (с. Семенівка); письменники Л. Бондарчук (с. Стара Чортория), О. Швед (с. Семенівка); живописець, графік, засл. художник України А. Кравченко (с. Гринівці), живописець А. Петрик (с. Кутище); архітектор В. Буряк (с. Березівка); співачка (мецо-сопрано), засл. арт. УРСР Г. Демчук (с. Великі Деревичі); учасники 2-ї світової війни, Герої Рад. Союзу Г. Клименко (с. Гринівці), І. Мороз (с. Мотовилівка), С. Нечай (с. Северинівка), Г. Слободенюк (с. Привітів); військовик, Герой Соц. Праці С. Трохимчук.