Любка Андрій Степанович
ЛЮ́БКА Андрій Степанович (03. 12. 1987, Риґа) — письменник, перекладач, есеїст. Премії «Дебют» (2007), «Київ. лаври» (2011). Закін. Ужгород. (2009) та Варшав. (2014) університети. Літ. діяльність розпочав 2004. Пише переважно у формі верлібру. Автор зб. поезій «Вісім місяців шизофренії» (Уж., 2007), «Тероризм» (Л., 2008), «Сорок баксів плюс чайові» (Чц., 2012), кн. прози «Кілер. Збірка історій» (Л., 2012), кн. есеїв і колонок «Спати з жінками» (Чц., 2014) та роману «Карбід» (Чц., 2015). Друкувався у ж. «Київська Русь», «ШО», «Всесвіт», «Потяг-76», «PostПоступ», альманахах «Джинсове покоління», «Карпатська саламандра», «Корзо» та ін. 2012 разом з DjDimkaSpecial-K видав альбом аудіовіршів «Перед вибухом поцілуємося», 2013 — альбом аудіопоезії «Я ненавиджу ранки». Творам Л. властиві пошуки влас. «я», щирість почуттів, страждань, гарячих обіймів і солоних сліз, відвертих слів і пристрас. кохання. Перекладає з польс. мови — поезії Б. Задури, кн. Л. Осталовської «Акварелі» (Чц., 2014) тощо. Окремі вірші Л. перекладені нім., португал., рос., білорус., чес. та польс. мовами.
Завантажити статтю
Людина 
