Любович Артемій Мойсейович
ЛЮБО́ВИЧ Артемій Мойсейович (17(29). 10. 1880, Житомир — 28. 06. 1938, Мінськ) — радянський і партійний діяч. Закін. Житомир. двокласне міське училище (1894). Від 1896 працював телеграфістом у Житомирі, Києві, Бердичеві, Білій Церкві. З поч. 1-ї світової війни мобілізов. до рос. армії, служив у м. Кронштадт побл. Петрограда (нині С.-Петербург). 1917 вступив до більшов. партії. Організатор і голова виконкому Кронштадт. ради солдат. і матрос. депутатів. Делегат 7-ї всерос. конф. і 6-го з’їзду РСДРП (б), представник Петрогр. військ.-рев. комітету на центр. телеграфі. 1918–19 — голова Всерос. союзу працівників зв’язку; 1919–20 — заступник, 1920–21 — в. о. наркома пошти і телеграфу РСФРР; водночас 1919–20 — нач. зв’язку Червоної армії; від 1923 — заступник, 1927–28 — в. о. наркома пошти і телеграфу СРСР; від 1928 — уповноважений наркомату зв’язку СРСР на Далекому Сході та у Сх. Сибіру; від 1935 — заступник голови РНК і голова Держплану Білорусі. 5 липня 1937 заарешт., 28 червня 1938 за звинуваченнями в антирад. і шкідниц. діяльності засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956. У Житомирі Л. встановлено мемор. дошку, його ім’ям названо вулицю та провулок.
Завантажити статтю
Людина 
