Люко Дашвар
ЛЮ́КО Дашвар (справж. — Чернова Ірина Іванівна; 03. 10. 1957, Херсон) — письменниця, сценаристка, журналістка. Закін. Одес. інститут легкої промисловості (1979). Працювала інж.; від 1989 — на журналіст. роботі. Від 1991 — гол. ред. херсон. молодіж. газети. На поч. 1990-х рр. обіймала посаду голови комітету у справах преси й інформації Херсон. облдержадміністрації, заснувала дві власні газети у Херсоні. Від 2001 — гол. ред. г. «Селянська зоря» (Київ), деякий час працювала журналістом і ред. жін. журналів, навч. на курсах сценар. майстерності голлівуд. проф. Р. Креволіна, а також у школі практ. журналістики та на курсах з нейролінгвіст. програмування. Від 2006 займається виключно літ. та сценарист. діяльністю. Псевд. утвор. зі складів і літер імен дорогих для неї людей. Авторка романів «Село не люди» (2007; літ. премія конкурсу «Коронація слова–2007»), «Молоко з кров’ю» (2008; дипломант «Коронації слова–2008» та переможець конкурсу «Книга року Бі-Бі-Сі — 2008»), «РАЙ.Центр» (2009; дипломант конкурсу «Коронація слова–2009» у категорії «Вибір видавців»), «Мати все» (2010), трилогії «Биті є» — серії, що складається з 3-х романів, кожен з яких описує подальше життя одного з 3-х хлопців — героїв роману «РАЙ.Центр» — Макара, Макса та Гоцика («Биті є. Макар», 2011; «Биті є. Макс»; «Биті є. Гоцик»; обидва — 2012), романів «На запах м’яса» (2013) та «ПоКров» (2015). Усі книги видані у Харкові. Л. використовує яскраві образи й неочікувані сюжетні ходи. Прототипи літ. героїв здебільшого — із реал. життя. Пише сценарії для серіалів та к/ф («Місяць — Одеса», «Час — це все» тощо).