Лютий Василь Петрович
ЛЮ́ТИЙ Василь Петрович (23. 04. 1941, с. Річки Білопіл. р-ну Сум. обл. — травень 1998, АР Крим) — скульптор. Член СХУ (1973). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1968; викл. Д. Крвавич, Е. Мисько, І. Якунін). На творчій роботі. Учасник обл., всеукр., всесоюз. худож. виставок від кін. 1960-х рр. Створював станк., монум. і парк. скульптури, для яких характерні лаконічність, пластична довершеність композиції.
Додаткові відомості
- Основні твори
- садово-парк. скульптура «Річка Калка» (1970); монументи — «Скорбота» (1970), «Скорботна мати», «Рибалка» (обидва — 1972); станк. портрети — «Майстер спорту О. Пугач», «Герой Соціалістичної Праці І. Зінченко» (обидва — 1971), «Г. Берліоз», «Остап» (обидва — 1972), «Заслужений працівник транспорту УРСР, авіатехнік М. Святокум», «Текстильниця О. Федченко», «Народний художник України В. Полоник», «Учений», «Тренер», «Чемпіон Олімпійських ігор по веслуванню на байдарках О. Шапоренко» (усі — 1973), «Шахтарський кореспондент В. Юлін» (1979); пам’ятники — Кармалюку, «Максим Кривоніс — славний син українського народу» (модель; обидва — 1973).
Рекомендована література
- Художники Донеччини: Альбом. Д., 2008.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина  Larisa Viktorivna.jpg)
