Лянґнер Владислав-Александр

ЛЯ́НҐНЕР Владислав-Александр (Lang­ner Władysław Aleksander; 18. 06. 1897, м. Яворів, нині Львів. обл. — 29. 06. 1972, м. Ньюкасл-он-Тайн, Велика Британія) — польський військовик. Генерал-майор (1964). У 1912 став одним з організаторів польс. стрілец. дружин. Під час 1-ї світової вій­ни служив у Польс. легіонах і австро-угор. війську, в листопаді 1918 пере­йшов до Війська Польського. Командував батальйоном, згодом — полком; служив у мін-ві військ. справ (1928–34); був нач. командування 4-го Військ. окру­гу «Лодзь» (1934–38); від 1938 — нач. командування 6-го Військ. округу «Львів». У вересні 1939 керував обороною Львова від нім. військ. Згідно з повоєн. оцін­ками, обороняючи місто, діяв невпевнено, переоцінював сили противника, не використав усіх ресурсів (великих запасів зброї, боєприпасів, провіанту та ін.) для оборони. Після здачі 22 вересня 1939 Львова Червоній армії виїхав до Тернополя, де зустрівся з командувачем Укр. фронту С. Тимошенком та пред­ставником вищого рад. керівництва М. Хрущовим. Після цього Л. літаком перевезли до Москви, де він зустрічався з нач. Ген­штабу Червоної армії Б. Шапошниковим та ін. рад. військ. очіль­никами. Намагався домовитися про дотримання умов, на яких польс. військові здали Львів, і домогтися звільнення заарешт. НКВС польс. офіцерів. Натомість рад. сторона прагнула отримати інформацію про особливості нім. військ. тактики. У Москві Л. запевнили, що заарешт. польс. офіцерів звільнять. На поч. жовт­ня 1939 він повернувся до Льво­ва, де потрапив під нагляд рад. спецслужб, однак на поч. листопада того ж року таємно залишив місто й через Румунію дістався до Франції, де продов­жив службу у Війську Польському. Влітку 1940 переїхав до Великої Британії. Командував 3-ю стрілец. (1940–41) і навч. (1941–43) бригадами, згодом перебував на штаб. роботі. Після 2-ї світової вій­ни залишився у Великій Бри­танії. Автор спогадів «Ostatnie dni obrony Lwowa (1939)» (Lon­dyn; Nowy Jork, 1978; Warszawa, 1979).

Завантажити статтю