Лясковський Володимир Георгійович

ЛЯСКО́ВСЬКИЙ Володимир Георгійович (31. 12. 1917(13. 01. 1918), м. Катеринослав, нині Дніпро — 28. 05. 2002, Одеса) — письменник, жур­наліст. Член НСПУ (1955). Учас­ник 2-ї світової вій­ни. Бойові нагороди. Закін. Моск. обл. газетно-журнал. школу (1937). Пра­цював кор. воронез. обл. г. «Ком­муна» (1937–39) та г. «Комсомоль­ская правда» (1939–49). Під час вій­ни був другом і соратником А. Гайдара, про якого залишив низку спогадів. Від 1949 жив і працював в Одесі. Друкувався у періодиці. Основна тематика — по­дії 2-ї світової вій­ни. Писав також для дітей, про жит­тя людей праці, моряків, гуморист. оповідання. Автор зб. нарисів, оповідань, по­вістей «Друж­ба» (1949), «Голубая лента» (1956), «Черно­морцы под землей» (1958), «Не убегай­те от счастья» (1960), «Остров Надежды» (1961), «О людях хороших» (1962), «Где черти водятся…» (1965). У спів­авт. з М. Ко­товим видав кн. «Бессмертие» (Ереван, 1942), «Сердца сме­лых» (1944; про підпіл. організацію «Молода гвардія» у Краснодоні, написана задовго до опублікування однойм. роману О. Фадєєва, який використав сюжет у своїй книзі), «Аркадий Гайдар» (1964), «Всадник, скачущий впереди» (1967), «В ту суровую осень» (1976), «Курган» (1978; усі — Москва).

Завантажити статтю