Ляскоронський Василь Григорович
ЛЯСКОРО́НСЬКИЙ Василь Григорович (24. 12. 1860 (05. 01. 1861), м. Золотоноша Полтав. губ., нині Черкас. обл. — 01. 01. 1928, Київ) — історик, археолог, етнограф. Засл. професор (1908). Дійсний член Істор. товариства Нестора-літописця (1891), Моск. археол. товариства (1899), Київ. товариства істор. старожитностей і мистецтв. Закін. Лубен. гімназію (нині Полтав. обл., 1880), Університет св. Володимира у Києві (1885). Поглиблював знання з історії в університетах Відня, Рейк’явіка, Парижа; досконало володів багатьма європ. мовами. Від 1891 працював у 3-й Київ. гімназії. 1899 захистив магістер. дис. «История Переяславской земли с древнейших времен до половины XIII ст.». За порадою свого вчителя В. Антоновича вивчав праці Ґ. де Боплана, у монографії «Гильом Левассер де Боплан и его историко-географические труды о Южной России» (1901) подав влас. переклад його «Опису України» та репродукції деяких карт. Водночас займався археол. розкопками у Серед. Подніпров’ї, зокрема дослідив Змієвий, Порос., Посул., Переяслав. вали, розкопав низку курганів. Брав активну участь у проведенні 11-го (Київ, 1899) та 12-го (Харків, 1902), був делегатом від Істор. товариства Нестора-літописця 13-го (м. Катеринослав, нині Дніпро, 1905), 14-го (Чернігів, 1908), 15-го (м. Новгород, нині Великий Новгород, РФ, 1911) Археол. з’їздів. 1903–07 — приват-доцент Моск. університету; 1907–09 — приват-доцент Університету св. Володимира; 1909–22 — проф. рос. історії Ніжин. ІНО (нині Черніг. обл.) і дійс. чл. Істор.-філол. товариства при ньому; від 1916 також викладав на Ніжин. вищих жін. курсах; 1922 — проф. н.-д. каф. мистецтва Київ. археол. інституту; від 1922 — в установах ВУАН у Києві: співроб. Етногр.-фольклор. комісії (від 1923), істор. секцій по відділах старого Києва і Чернігова та первіс. культури, Комісій наук.-термінол. словника й краєзнавства; зав. нумізмат. відділу Лавр. музею; дійс. чл., завідувач відділу нумізматики Всеукр. археол. комітету (1925–27), чл.-співроб. Археол. секції мист. відділу Інституту укр. наук. мови (1926), Комісії сходознавства (1927). Наук. дослідж.: істор. географія, топографія, нумізматика, допоміжні істор. дисципліни.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Владимир Мономах и его заботы о благе русской земли: Истор. очерк. К., 1892; История переяславльской земли с древнейших времен до половины ХІІІ ст. К., 1897; Иностранные карты и атласы ХVI и XVII веков, относящиеся к Южной России. К., 1903; Городища, курганы, майданы и змиевы валы в области днепровского Левобережья // Тр. 14-го Археол. съезда. Москва, 1911. Т. 3; Сиверские князья и половцы перед монгольским нашествием на Русь монголов // Сб. в честь проф. Д. Корсакова. Казань, 1913; Киевский Вышгород в удельно-вечевое время. С.-Петербург, 1913; Главнейшие черты общественно-политической и религиозной церковной деятельности князя Владимира Святого и его заслуги в отношении Русской земли. Нежин, 1916; К вопросу о Киевском Вышгороде в удельно-вечевое время. К., 1918; Римская монета в пределах Южной России как исторический источник для древнейшего периода русской истории // Изв. Истор.-филол. ин-та в Нежине. 1920. Т. 33; Титмарові повідомлення про руські справи з початку ХІ століття // Ювіл. зб. на пошану академік М. Грушевського. К., 1928.
Рекомендована література
- Мельник-Антонович К. Василь Григорович Ляскоронський: Некролог // Зап. Істор.-філол. відділу ВУАН. К., 1929. Кн. 24;
- Дубровський В. В. Професор В. Г. Ляскоронський // УІ. 1965. № 3–4;
- Самойленко Г. В., Самойленко О. Г. Ніжинська вища школа: сторінки історії. Ніжин, 2005;
- Гордієнко Д. Дві автобіографії В. Ляскоронського (1909–1913) та його особова справа (1923) // Укр. археогр. щоріч. Вип. 18, т. 21. К., 2013.
Завантажити статтю
Людина 
