Ляшко Микола Миколайович
ЛЯШКО́ Микола Миколайович (справж. — Лященко; 07(19). 11. 1884, м. Лебедин, нині Сум. обл. — 26. 08. 1953, Москва) — письменник. Закін. Лебедин. соборну церк.-приход. школу (1896), курси для робітників у школі Товариства по боротьбі з неписьменністю у Харкові (1902). Працював робітником на заводах і ф-ках Харкова, Севастополя, Миколаєва, м. Ростов-на-Дону (Росія). Від 1901 брав участь у робітн. русі, 1903 як соціал-демократ висланий в Олонец. губ., 1908–11 відбував заслання у Вологод. губ. (обидві — Росія). Літ. діяльність розпочав 1902. Організував у Москві Товариство письменників-початківців, ж. «Огни» (1914 засудж. до одного року ув’язнення за його вид.); співорганізатор, кер. моск. літ. групи «Кузница» (1920–31). В оповіданні «Рассказ о кандалах» (1920), повістях «С отарой» (1925), «Минучая смерть», «Шахтер» (обидві — 1928), автобіогр. романі «Сладкая каторга» (ч. 1–2, 1934–36) показав тяжке життя труд. народу, його рев. боротьбу. Найвідомішою стала повість «Доменная печь» (1925), присвяч. відбудові нар. господарства після воєн. дій 1918–20. Про подвиг рад. народу у боротьбі з фашизмом, самовіддану працю — цикл «Русские ночи» (1943–45), автобіогр. повість «Никола из Лебедина» (1951). Переклав російською мовою твори В. Стефаника «Рассказы» (1947), «Кленовые листья» (1948) та ін. Усі вид. опубл. у Москві. Окремі твори Л. переклали М. Кравченко, М. Шульга. Одну з вулиць Лебедина названо ім’ям Л.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Собрание сочинений: В 6 т. Москва; Ленинград, 1927–31; Сочинения: В 3 т. Москва, 1955; Избранные произведения: В 2 т. Москва, 1990; укр. перекл. — Оповідання про кайдани. Х., 1925; Кайдани. Х., 1930; Перший червоний. Х., 1931; Солодка каторга. К., 1958.
Рекомендована література
- Серебрянский М. Творчество Николая Ляшко. Москва; Ленинград, 1931;
- Воспоминания о Н. Н. Ляшко. Москва, 1979;
- Филатов А. Первый учитель // Лит. Россия. 1984, 30 нояб.