МАГАТЕ
МАГАТЕ́ — міжнародне агентство з атомної енергії. Працює під заг. керівництвом ООН і несе відповідальність за міжнар. дії з використання атом. енергії у мирних цілях. З огляду на поширення використання атом. енергії та необхідність контролю за цим процесом президент США Д. Айзенгавер 1953 звернувся з відповід. поданням до ООН. Організац. становлення МАГАТЕ завершено 1957 із уведенням у дію його статуту, схваленого представниками 81-ї країни. Здобутки політ. і технол. розвитку людства актуалізували необхідність контролю за поширенням ядерної зброї. З ініціативи МАГАТЕ 1968 Договір про нерозповсюдження ядер. зброї визначив 5 ядер. держав світу: США, СРСР, Велика Британія, Франція, Китай. Поширення ядер. технологій протягом наступ. десятиліть втілилося у ядер. програмах Іраку та Корей. Нар.-Демократ. Респ., серйозні аварії на АЕС у Трі-Майл-Айленд (США) та Чорнобилі (див. Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції) змінили ставлення до атом. енергії у світі та поставили нові завдання перед організацією, серед яких — контроль за безпеч. експлуатацією АЕС та розповсюдженням ядер. озброєнь, безпечне зберігання ядер. відходів і запобігання ядер. тероризму. Штаб-квартира організації розташ. у Відні, регіон. офіси — у Женеві (Швейцарія), Нью-Йорку (США), Торонто (Канада) і Токіо. Працюють дослідниц. центри й лаб. у Відні, Монако, м. Зайберсдорф (Австрія), Трієст (Італія). Очолюють МАГАТЕ ген. дир. (від 2009 — Ю. Амано) і 6 його представників. Секретаріат — понад 2 тис. фахівців у більш ніж 90 країнах світу; вищий орган — ген. конф., де представлено бл. 150 держав-чл. Інформацію про діяльність МАГАТЕ отримують Рада Безпеки і ГА ООН. 2005 МАГАТЕ і його тодіш. очільнику М. аль-Барадеї присвоєно Нобелів. премію миру. Україна брала участь у роботі установ. міжнар. конф., 2 квітня 1957 ратифікувала статут агентства, 1968 створила міжвідомчу комісію із зв’язків з МАГАТЕ. Принципово новий етап у відносинах України з МАГАТЕ розпочався після аварії на ЧАЕС, зокрема під його егідою реалізовано Міжнародний Чорнобильський проект. Нині осн. напрямами співпраці є: використання тех. допомоги агентства з метою подолання наслідків Чорнобил. катастрофи (технол. аспекти) шляхом імплементації нац. та регіон. проектів щодо виведення з експлуатації енергоблоків ЧАЕС; удосконалення інфраструктури ядер. і радіац. безпеки в Україні та відповід. нац. стандартів, покращення екол. радіац. моніторингу; упр. життєвим циклом АЕС і подовження строків їхньої експлуатації; безпечне поводження з відпрацьов. паливом та радіоактив. відходами на ядер. об’єктах; розвиток регулятор. інфраструктури у галузі ядер. захищеності.