АЙЗЕНГА́ВЕР Двайт Д. (Eisenhower Dwight D.; 14. 10. 1890, Денісон, шт. Техас, США — 28. 03. 1969, Вашинґтон) — державний і політичний діяч США. Президент США (обраний від Республіканської партії) у 1953–61. Закінчив Військову академію у Вест Пойнті (Нью-Йорк). Після 1-ї світової війни посідав різні військові пости. Від листопада 1942 — головнокомандувач військ Західних союзників у Пів­нічній Африці, а від грудня 1943 — головнокомандувач Збройних Сил Заходу для висадки в Нормандії (Франція). Після закінче­н­ня 2-ї світової війни — головнокомандувач американських окупаційних військ у Німеч­чині, пізніше шеф штабу армії США, 1951–52 — головнокомандувач військ НАТО. У середині 1953 його зуси­л­лями припинено корейську війну та зупинено на­ступ Франції, Великої Британії та Ізраїлю проти Єгипту. А. — ініціатор організації Договору Пів­ден­но-Східної Азії (СЕАТО). Проводив «доктрину Айзенгавера», що мала зав­да­н­ням допомагати країнам Близького Сходу, яким за­грожував комунізм. 1958 на проха­н­ня ліванського уряду надіслав до Лівану американську морську піхоту, щоб запобігти комуністичному пере­воротові. Провів кілька зу­стрічей на найвищому рівні з радянськими керівниками, прагнучи зменшити напруже­н­ня «холодної війни». 1964 брав участь у від­крит­ті памʼятника Т. Шевченкові у Вашинґтоні й одержав Шевченківську Нагороду Волі від Українського Кон­гресового комітету Америки.