Магро Петро Іванович
Визначення і загальна характеристика
МАГРО́ Петро Іванович (22. 06. 1918, с. Волоське, нині Дніпроп. р-ну Дніпроп. обл. — 06. 12. 2010, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — графік, живописець. Народний художник України (2004). Член НСХУ (1964). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Дніпроп. художнє училище (1940; викл. В. Коренєв, М. Панін). Учасник обл. (від 1948), всеукр. (від 1958) і всесоюз. (від 1960) мистецьких виставок. Персон. — у Дніпропетровську (1972, 1979). Створював пейзажі, портрети, темат. картини у реаліст. стилі. Деякі роботи зберігаються у Дніпроп. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії ліногравюр — «Шинний будується» (1960), «Хліб» (1961), «Тоді і тепер» (1964), «Трудівники полів» (1965), «Праця створила людину» (1974), «Сільські будні» (1975), «Мир. Праця. Воля» (1977), «Подвиг» (1980), «Вітчизняна війна» (1985); цикл «Моя Україна» (1991–2003); живопис — «Сліпий», «Т. Шевченко в Україні» (обидва — 1962), «Доярки» (1963), «Штурм райхстаґа» (1965), «Врожай», «Шовківниці» (обидва — 1968), «Художниця М. Котляревська» (1971), «Будівництво мосту в Дніпропетровську» (1978), «Місто будівельників» (1980), «Березень» (1985; 1994), «На річці Снов» (1992), «Туманний ранок» (1994), «Шлях до храму» (1995), «Літо» (1998), «Зимова тиша» (2003), «Узимку» (2004).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
