Маєвський Йосип (Йозеф) Альбінович
МАЄ́ВСЬКИЙ Йосип (Йозеф) Альбінович (1874, м. Трієст, Австро-Угорщина, нині Італія — 25. 12. 1937, Москва) — громадсько-політичний діяч, публіцист. Здобув мед. освіту, працював лікарем. Член УПСР, від квітня 1917 — її ЦК. На Всеукр. нац. конгресі як представник УПСР увійшов до УЦР, згодом — до Малої Ради. На 1-му Всеукр. робітн. з’їзді (липень 1917) обраний до складу Всеукр. ради робітн. депутатів. Очолював в УПСР течію т. зв. конфедералістів, які обстоювали самостійниц. позиції та виступали проти Всерос. Установ. зборів. Редагував парт. часопис «Конфедераліст» (Київ, 1917–18), також вміщував статті у г. «Народна воля», «Нова рада». Автор брошур «Федералізм», «Загальноросійські Установчі збори» та ін. Один із організаторів Хотин. повстання (січень 1919), голова Хотин. Директорії. Після його поразки мешкав в УСРР. У 1920-х рр. — співроб. Центр. упр. у справах преси при Наркомосі УСРР. 3 жовтня 1937 заарешт., 22 грудня того ж року за звинуваченнями у відвідинах посольства Польщі та контррев. агітації серед насел. засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1989.
Рекомендована література
- Українська Центральна рада: Док. і мат. Т. 1–2. К., 1996–97.