Маєр Карл-Генріх

МА́ЄР Карл-Генріх (Meyer Karl Hein­rich; 15. 12. 1890, м. Петерсгаґен, Німеччина — 04. 05. 1945, м. Кеніґсберґ, нині Калінінград, РФ) — німецький славіст. Доктор габіліт. (1920), член-кореспондент Болгар. АН (1941). Закін. Вестфал. (Мюнстер, 1913) та Ляйпциз. (1914) університети. 1920–27 — доцент Ляйпциз. університету; 1929–35 — проф. Вестфал. університету; 1935–45 — проф. Університету Альбертіна (м. Ке­ніґсберґ), у яких викладав слов’ян. філологію. Осн. його наук. праці висвітлюють пробле­ми слов’ян. філології, передусім старо­церковнослов’ян. (староболгар.) і слов’ян. мов, індоєвропеїстики, порівнял. мовознавства. Відзначився своїм дослідж. «Der Untergang der Deklination im Bulgarischen» («Втрата відмінків у болгарській мові», Гайдельберґ, 1921) про причини втрати синтет. способу відмінювання в болгар. мові, чим зумовив жваві наук. дискусії відомих славістів (А. Мейє, А. Мазона, В. Яґича, М. Фасмера та ін.). Внесок у болгаристику зробив також вивченням «Супрасльського рукопису» — «Altkirchenslavisch-grie­chisches Wörterbuch zum Codex Supra­sliensis» («Старо­церков­но­сло­в’янсько-грецький словник до Супрасльського рукопису», Ґлюк­штадт; Гамбурґ, 1935). Окреме місце в його наук. діяльності посідають україніст. студії: досліджував укр. літературу, зокрема творчість Т. Шевченка та загалом період укр. романтизму — «Die Ukraine in der polnischen Ro­­mantik» («Україна в польському романтизмі», Берлін, 1932), «Taras Schew­tschen­ko. Der ukrainische Natio­nal­dichter (1814–1861)» («Тарас Шевченко. Український національний поет (1814–1861)», Берлін, 1937), а також історію укр. літ-ри, підготувавши нім. мовою «Das Igorlied, Text mit Einleitung und Erklärungen für den Hochschul­gebrauch» («Слово про Ігорів похід. Текст зі вступною й пояснювальною частинами для вивчення у вищій школі», Берлін, 1933). У питаннях української мови й літ-ри співпрацював із З. Кузелею, допомагав йому в підготовці «Українсько-німецького словника» (Ляйпциґ, 1943). Належить до когорти тих учених, які сприяли становленню укр. філології в Німеччині.

Літ.: H. Röhling. Briefe Karl H. Meyers an Fran Ramovš // Gedenkschrift für Rein­­hold Olesch. Wien, 1990; W. Zeil. Karl Hein­­rich Meyer (1890–1945): Ein Leben für die Slawistik und für die deutsch-slawische Wechselseitigkeit. Zum 100. Geburtstag des Gelehrten // Lětopis: Jahresschrift des Inst. für sorbische Volksforschung. Baut­­zen, 1990. Bd. 37; H. Schaller. Die Ge­s­­chichte der Slawischen und Baltischen Philologie an der Albertus-Universität Königsberg i. Pr. // Zeitschrift für Ostfor­schung. 1991. Bd. 40; W. Lehfeldt. Karl Heinrich Meyer, the Last Slavist of the Albertina // Slověne. International J. of Slavic Studies. 2012. Vol. 1, № 1.

О. С. Іщенко

Рекомендована література

1. H. Röhling. Briefe Karl H. Meyers an Fran Ramovš // Gedenkschrift für Rein­­hold Olesch. Wien, 1990;
   Google ScholarInternet
2. W. Zeil. Karl Hein­­rich Meyer (1890–1945): Ein Leben für die Slawistik und für die deutsch-slawische Wechselseitigkeit. Zum 100. Geburtstag des Gelehrten // Lětopis: Jahresschrift des Inst. für sorbische Volksforschung. Baut­­zen, 1990. Bd. 37;
   Google ScholarInternet
3. H. Schaller. Die Ge­s­­chichte der Slawischen und Baltischen Philologie an der Albertus-Universität Königsberg i. Pr. // Zeitschrift für Ostfor­schung. 1991. Bd. 40;
   Google ScholarInternet
4. W. Lehfeldt. Karl Heinrich Meyer, the Last Slavist of the Albertina // Slověne. International J. of Slavic Studies. 2012. Vol. 1, № 1.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю