Кузеля Зенон Францискович

КУЗЕ́ЛЯ Зенон Францискович (крипт.: К., З. К., К–Я та ін.; 23. 06. 1882, с. Поручин, нині Бережан. р-ну Терноп. обл. – 24. 05. 1952, Париж, перепохов. у м. Сарсель, Франція) – мовознавець, фольклорист, етнограф, публіцист, громадсько-політичний діяч. Його ма­ти І. Леп­ка була сестрою С. Лепкого – батька Богдана та Лева Лепких. Доктор слов’ян. філології та історії (1906). Дійсний член НТШ (1909). У 1894 вступив до Бережан. гімназії, де 1898 заснував таєм. гурток «Молода Україна». Дописував до г. «Діло», здійснив перші етногр. записи. 1900–01 навч. у Львів. університеті (слухав лекції М. Гру­шев­ського, К. Студинського, О. Ко­лесси), 1901–06 – у Віден. університеті (спеціалізувався у В. Яґича, В. Вондрака, К. Їречека, М. Решетара та ін.). 1902–04 очолював у Відні студент. товариство «Січ» (1908 – ред. його однойм. ювіл. альманаху). Навчання поєднував із працею: був перекладачем зі слов’ян. мов, секр. проф. В. Яґича, бібліотекарем слов’ян. семінару в музеї австр. етнографії; влітку 1904, 1905, 1906 разом із Ф. Вовком брав участь у роботі етногр. експедицій у Карпатах. 1906–09 – референт і ред. б-ки Віден. ун–ту; 1909–14 – зав. слов’ян. відділу б-ки Чернів. університету (також читав лекції з української мови); водночас редагував укр. літ.-наук. додаток до г. «Czernowitzer Allgemeine Zei­tung»; 1913–14 видавав г. «Укра­їна».

Автор низки етногр. розвідок, зокрема «Наші сільські оповідачі» // «Січ», Л., 1908; «Яр­марки на дівчат» // «Записки НТШ», Л., 1913, т. 117–118; «По­сидіння і забави при мерці в українському поховальному об­ряді» // там само, 1914, т. 121; 1915, т. 122. Співукладач (разом із М. Чайковським) «Словаря чужих слів» (Чц., 1910), до якого увійшло понад 12 тис. слів іноз. походження. Підготував спи­сок наук. літ-ри до праці В. Гнатюка «Похоронні звичаї та обряди» // «Етнографічний збірник», 1912, т. 31–32. З поч. 1-ї світової війни разом із б-кою евакуйований до Відня. За дорученням Союзу визволення України від 1916 вів культ.-осв. роботу серед військовополонених українців – вояків рос. армії в таборі м. Зальцведель (Німеччина), ре­дагував таборові вид. «Вільне слово» та «Шлях». Серед тогочас. публікацій – покажчик «З культурного життя України», куль­турол. нарис «Рік 1918 на Україні» (обидва – 1918). Від 1920 мешкав у Берліні. Редагував ча­сописи «Нове слово» (1920–21) і «Українське слово» (1921–23), співпрацював із часописами «Діло», «Літопис», «Політика». 1924 уклав збірник на пошану Б. Лепкого «Золота Липа» та бібліографію його творів, які вміщено у праці В. Лева «Богдан Лепкий. 1872–1921. Життя і твор­чість» (опубл. 1976 як один із томів «Записок НТШ»).

Від 1926 – проф. Укр. наук. інституту (створив словник. відділ), ред. його бюле­теня «Kulturberichte» та інформатив. органу «Osteuro­päische Korrespondenz»; також викладав укр. мову в Берлін. університеті. 1930–36 – голова, згодом – почес. президент Союзу закордон. журналістів. Співзасн. (1940) і голова (1944–52) Комісії допомоги українському студентству (після смерті К. комісія заснувала наук. стипендію його імені). Разом із Я.-Б. Рудницьким і за участі К.-Г. Маєра 1943 у Ляйп­цизі видав «Українсько-німецький словник» (підготував матеріали на літери П–Я та бібліогр. покажчик). У праці «Істо­ричний роз­виток і сучасний стан українського словникарства» (1947) охарак­теризував словник. вид. від дав­нини до серед. 20 ст. Автор низки публікацій про Т. Шев­чен­ка, брав участь у підготовці присвяч. йому 6-го т. «Наукових записок» Укр. наук. інституту. Від 1948 – співред. (разом із В. Кубійовичем) ЕУ. Голова НТШ (від 1949). У червні 1951 разом із дружиною у складі групи науков­ців (16 осіб) переїхав до м. Сарсель, куди перебазувалося НТШ, і очолював до кін. року його осе­редок у Європі. Бібліографію праць К., укладену В. Янівим, уміщено у «Збірнику на пошану Зенона Кузелі» (Париж; Нью-Йорк; Мюнхен; Торонто; Сідней, 1962).

Літ.: Борщак І. Зенон Кузеля (1882–1952) // Україна. Париж, 1952. № 7; Тарнавський О. Літературний Львів 1939–1944: Спомини. Л., 1995; Погре­бенник В. Ф. Зенон Кузеля – визначний українознавець // Тернопілля’95. Т., 1995; Смик Р. Професор Зенон Кузеля – людина, вчений, громадянин і патріот // Українці в Берліні: Про­пам’ят. зб. берлінців. Торонто, 1996; Качкан В. Фольклористична та етнографічна діяльність Зенона Кузелі // НТЕ. 2003. № 5–6; Подоляка Т. Громадсько-на­укова діяльність Зенона Кузелі в Берліні // Народозн. зошити. Л., 2004. Ч. 1– 2(55–56); Хміль О. Бібліографічна спад­щина Зенона Кузелі: типологічні різновиди // Зап. ЛНБ. 2008. Вип. 1 (16); Пацай Т. Зенон Кузеля: життя і народознавча творчість. Л., 2013.

М. Г. Железняк

Рекомендована література

1. Борщак І. Зенон Кузеля (1882–1952) // Україна. Париж, 1952. № 7;
   Google Scholar Internet
2. Тарнавський О. Літературний Львів 1939–1944: Спомини. Л., 1995;
   Google Scholar Internet
3. Погре­бенник В. Ф. Зенон Кузеля – визначний українознавець // Тернопілля’95. Т., 1995;
   Google Scholar Internet
4. Смик Р. Професор Зенон Кузеля – людина, вчений, громадянин і патріот // Українці в Берліні: Про­пам’ят. зб. берлінців. Торонто, 1996;
   Google Scholar Internet
5. Качкан В. Фольклористична та етнографічна діяльність Зенона Кузелі // НТЕ. 2003. № 5–6;
   Google Scholar Internet
6. Подоляка Т. Громадсько-на­укова діяльність Зенона Кузелі в Берліні // Народозн. зошити. Л., 2004. Ч. 1– 2(55–56); Хміль О. Бібліографічна спад­щина Зенона Кузелі: типологічні різновиди // Зап. ЛНБ. 2008. Вип. 1 (16); Пацай Т. Зенон Кузеля: життя і народознавча творчість. Л., 2013.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю