Мажуга Олександр Степанович
МАЖУ́ГА Олександр Степанович (13. 01. 1955, с. Убіжичі Ріпкин. р-ну Черніг. обл. — 08. 11. 2011, Київ) — скульптор. Батько О. Мажуги. Член НСХУ (1988). Закін. Київський художній інститут (1979; викл. М. Вронський, В. Макогон, І. Шаповал). Відтоді працював у Київ. творчо-вироб. об’єдн. «Художник». Співпрацював із ювелір. домом «Лобортас» (Київ). Учасник міських, всеукр. мистецьких виставок від 1979. Створював скульптурні композиції, портрети та медалі, використовуючи бронзу, оргскло, дерево, теракоту, камінь, срібло, гіпс. Деякі роботи зберігаються у Шевченків. нац. заповіднику (м. Канів Черкас. обл.), Міністерстві культури України (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- медаль «60-річчя Західного прикордонного округу» (1984); станк. скульптура — «Перемога», «Сонце і море», «Молодий архітектор Є. Запорожець» (усі — 1984), «Автопортрет», «Будівельник» (обидва — 1985), «Апасіоната» (1987), «Сказання», «Данте», «М. Гоголь», «Гоголь. Роздуми» (усі — 1988), «Мікеланджело» (1989), «Чорнобиль», «Нестор Літописець» (обидва — 1990), «Ахілл», «Адам і Єва», «Світоч» (усі — 2008), «Венера» (2010); ескіз пам’ятника Т. Шевченку (1989).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
