КОСЦЮ́ШКО-ВАЛЮЖИ́НИЧ Микола-Карл Казимирович (20. 04(02. 05). 1847, м. Могильов, нині Білорусь — 14(27). 12. 1907, Севастополь) — археолог. Член Рос. археол. комісії (1892), Таврій. вченої архів. комісії, Моск. нумізмат. товариства та ін. 1859 вступив на під­готовче від­діл. Ін­ституту Корпусу гірн. інж. у С.-Петер­­бур­­зі, однак 1865 залишив на­вча­н­ня. Працював на Динабур.-Вітеб. (1868–79) і Лозово-Севастоп. (1879–81) залізницях; заст. дир. Севастоп. міського банку (від 1885); згодом — головою ради Севастоп. товариства взаєм. кредиту. 1882 у Севастополі організував Гурток любителів історії та старожитностей. 1888 при­знач. ви­­конробом, 1891 — зав. Складу місц. старожитностей Рос. археол. комісії, побудованого за його наполяга­н­ням на березі Ка­­рантин. бухти (став археол. музеєм роз­копок Херсонеса Таврійського). Роз­почав мас­штабні роз­копки Херсонеса, під час яких від­крито оборон­ні споруди, житл. квартали і вулиці, май­­стерні ремісників, громад. будів­­лі, систему водопо­стача­н­ня то­­що. Одним із перших довів, що Херсонес, який на­прикінці 19 — на поч. 20 ст. став найбільшим обʼєктом археол. дослідж. у Рос. імперії, був не лише візант., а й антич. містом.