Мазур Максим Володимирович
МА́ЗУР Максим Володимирович (25. 03. 1990, смт Решетилівка Полтав. обл.) — живописець. Син В. Мазура. 1-а премія міжнар. конкурсу «За мир і співробітництво» (Мадрид, 1995). Член НСХУ (2015). Закін. Держ. художню середню школу ім. Т. Шевченка (Київ, 2008; викл. О. Мельниченко), навч. в Нац. академії образотвор. мистецтва і архітектури (Крим. філія у с. Кольчугине Сімфероп. р-ну, 2008–12, майстерня Л. Балкінда; у Києві 2012–14, викл. В. Гурін). На творчій роботі. Учасник обласних, всеукраїнських і міжнародних художніх виставок і пленерів від 2005. Персон. — у Решетилівці (2009), Полтаві (2009, 2012, 2014, 2016), Львові (2011, 2013–15), Києві (2015). Створює переважно пейзажі та натюрморти у стилях реалізму, абстракціонізму, імпресіонізму. Для твор. манери М. характерне корпусне письмо, домінування колориту, формал. вирішення та своєрідне трактування образів. Окремі роботи зберігаються у Маріуп. музеї сучас. мистецтва (Донец. обл.), Львів. істор. музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Сніданок», «Подвір’я», «Яремче», «У селі», «Іриси», «На морі», «Турецька фортеця» (усі — 2010), «Дівчина з червоною стрічкою» (2013), «Пієта», «Дивовижний улов» (обидва — 2014), «Після дощу», «Ліза», «Зустріч одного» (усі — 2015).