Мазур Олександр Григорович
МА́ЗУР Олександр Григорович (30. 08. 1913, с. Попівка, нині Широке Барського р-ну Вінн. обл. — 16. 12. 2005, Москва) — спортсмен (греко-римська боротьба), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1950), заслужений тренер СРСР (1963), суддя міжнар. категорії (1968). Навч. у Моск. інституті фізичної культури. Один із сильніших борців 1940-х — 1-ї пол. 1950-х рр. Виступав у цирку, жонглював двопудовими гирями, в’язав «краватки» і «браслети» зі стальних прутів. Учасник 2-ї світової війни. Чемпіон світу (м. Карлсруе, Німеччина, 1955) та СРСР (1944–45, 1947, 1949); сріб. (1946, 1948, 1950–53) і бронз. (1943, 1954) призер чемпіонатів СРСР у важкій ваговій категорії. Тренер — О. Тойвонен. Виступав за ЦСКА (Москва, 1942–55), де й працював ст. тренером-нач. команди борців (1955–90). Тренер збірної команди СРСР (1961–64). Серед вихованців — А. Кіров, А. Колесов, Г. Вершинін. Знявся у х/ф «Борець і клоун» (1957, реж. К. Юдін, Б. Барнет), «Чекай мене, Ганно» (1968, реж. В. Виноградов). Автор кн. «Путь борца» (1959), «Класическая борьба» (1969; 1972), «Жизнь борца» (1972), «Борьба вчера и сегодня» (1981), «Семь Иванов» (1995, усі — Москва). Від 2011 у Вінниці проводиться міжнар. турнір серед юніорів пам’яті М.
Завантажити статтю
Людина .jpg)
