Мазур Петро Андрійович

МА́ЗУР Петро Андрійович (09. 07. 1923, с. Вишнопіль Старокостянтинів. р-ну, нині Хмельн. обл. — 27. 08. 2008, Львів) — скульптор. Заслужений художник України (1992). Учасник 2-ї світової війни. Член НСХУ (1967). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1956; викл. А. Оверчук, І. Севера, І. Якунін). На творчій роботі. Учасник обл., всеукр. художніх виставок від 1958. Створював меморіали, пам’ятники, портрети, композиції.

Тв.: пам’ятники — Б. Хмельницькому (1960), Т. Шевченку (1964; 1978; 1989, с. Заболотці Бродів. р-ну; 1991, с. Борщів Перемишлян. р-ну; обидва — Львів. обл.); «М. Павловський» (1963); меморіал солдатам і підпільникам-партизанам 1944 року (1968), «Шанувальниця книг» (Канада, 1993); композиції — «Приборкувачі надр» (1990), «Непрочитана книга», «Людина і світ» (обидва — 1995).

О. Т. Микита

Основні твори

пам’ятники – Б. Хмельницькому (1960), Т. Шевченку (1964; 1978; 1989, с. Заболотці Бродів. р-ну; 1991, с. Борщів Перемишлян. р-ну; обидва – Львів. обл.); «М. Павловський» (1963); меморіал солдатам і підпільникам-партизанам 1944 року (1968), «Шанувальниця книг» (Канада, 1993); композиції – «Приборкувачі надр» (1990), «Непрочитана книга», «Людина і світ» (обидва – 1995).