Майдан
Визначення і загальна характеристика
МАЙДА́Н — село Міжгірського району Закарпатської області. Знаходиться на р. Ріка (впадає у Тису, бас. Дунаю) та її притоках Голятинка і Майданка, за 135 км від обл. центру, за 12 км від райцентру та за 45 км від залізнич. ст. Воловець. На Пн. від села — заг.-держ. значення ботан. памʼятка природи Голятин (створ. 1974, 42 га), де ростуть на вис. 650–900 м сосни звичайна та чорна віком до 170 р.; на Сх. — ландшафт. заказник місц. значення Грабовець (1990, 188,6 га). Є 3 джерела — гідрол. памʼятки природи місц. значення. Площа 2,1 км2. За переписом насел. 2001, проживали 1717, станом на 2016 — 1700 осіб; переважно українці. Проходять автошлях Долина (Івано-Фр. обл.)–Хуст (Закарп. обл.), лінії електропередач «Мир», магістрал. експортні газовий та етилен. трубопроводи. Вперше згадується у писем. джерелах 1599 під назвою Борис-Полянка. У 19 ст. село перейменовано на Майданку (у перекладі з тюркської — торговище), від 1924 — сучасна назва. Воно входило до Мараморос. комітату Австро-Угорщини. 1910 проживали 2622 особи (переважно русини та 826 німців і 50 угорців). Від квітня 1919 село контролювали румун. війська. Від серпня 1919 за Сен-Жермен. договором — у складі Чехо-Словаччини. За переписом насел. 1930, у М. і присілках проживали 2009 русинів, 797 євреїв, 35 чехів і словаків, 14 німців та 7 угорців; 1157 осіб були православними, 857 — греко-католиками. У міжвоєн. період функціонували 2-класна чес. держ. та 4-класна фарна греко-катол. школи. Від березня 1939 — під угор.-гортист. окупацією. 14 жовтня 1944 сюди увійшли рад. війська. Від 1945 — село Міжгір. р-ну Закарп. обл. 1976–92 — смт. У рад. період працював пластмас. завод. 1980 мешкали 1,6 тис. осіб. 1995 надано статус гірського насел. пункту. У М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія. Жит. здавна займаються лісозаготівлею, бджолярством, скотарством і різноманіт. нар. промислами, зокрема різьбярством. У 18 ст. тут зведено деревʼяну греко-катол. церкву св. Миколая, яка мала статус памʼятки архітектури та містобудування УРСР. Найхарактернішою її особливістю була низька, вкорочена вежа, увінчана дуже високим, гострим шпилем, що надавало споруді вертикал. динамічності. Гол. храм. фасад прикрашала галерея на різьблених стовпчиках, ще одна (невелика) оперізувала 2-й ярус. Намісні ікони Ісуса Христа та Богородиці створ. у 16 ст. 1974 за наказом рад. влади церкву спалили. Діє Майдан. лісництво. Встановлено обеліск воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни.
Літ.: Гранчак І. М. Нариси історії Закарпаття (від найдавніших часів до 1918). Уж., 1993; Бедзір В. Наш Майдан — без барикад // Закарп. правда. 2014, 27 квіт.; Його ж. Майдан без барикад // Уряд. курʼєр. 2014, 24 трав.; Федака С. Населені пункти і райони Закарпаття: Істор.-геогр. довід. Уж., 2014.
А. В. Маханець
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
