Майданецьке

МАЙДАНЕ́ЦЬКЕ – село Тальнівського району Черкаської області. Майданец. сільс. раді підпорядк. с-ще Новомайданецьке. Знаходиться на р. Тальянка (притока Гірського Тікича, бас. Південного Бугу), за 160 км від обл. центру, за 8 км від райцентру та за 15 км від залізнич. ст. Тальне. Пл. М. 5,27 км², Новомайданецького — 0,232 км². За переписом насел. 2001, у М. проживали 2069, у Новомайданецькому — 300 осіб; станом на 2016 — відповідно 1839 і 219 осіб; переважно українці. Від 1972 на пд.-сх. околиці села досліджують протомісто трипіл. культури Майданецьке поселення (1-а пол. 4 тис. до н. е.; нац. значення). Ще одне, менше, поселення трипіл. культури виявлено на сх. околиці М. в урочищі Гребенюків Яр. Тут також розкопано залишки поселень черняхів. культури. Археол. знахідки з М. експонують у Нац. музеї історії України, Археол. музеї Інституту археології НАНУ (обидва — Київ) та Черкас. обл. краєзн. музеї. Село виникло як центр селітр. промисловості. На берегах Тальянки добували селітру до серед. 19 ст. М. уперше згадується у писем. джерелах 1768 у зв’язку з козац. повстанням, яке охопило Правобережну Україну. 1763 зведено Михайлів. церкву, яку зруйнували за наказом більшовиків. Після 2-го поділу Польщі М. відійшло до Рос. імперії. 1795 було 124 двори, мешкали 405 чоловіків та 389 жінок. У 19 — на поч. 20 ст. — село Тальнів. волості Уман. пов. Київ. губ. Навколишні землі належали панові Є. Журавському, який 1859 збудував у центрі села біля річки гуральню. 1864 відкрито церк.-парафіял. школу. У тому ж році вже проживали 1328 осіб. 1899 уведено в експлуатацію цукр. завод (у 1990-х рр. його проектна потужність становила 16,5 тис. ц перероблених буряків на добу, 1999 закрито). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 99), зазнали сталін. репресій. Від 1932 — у складі Київ., від 1954 — Черкас. обл. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювали понад 600 жит., з них 374 загинули. На поч. 1970-х рр. мешкали 2,2 тис. осіб. Нині на базах колгоспу та радгоспу працюють великі с.-г. ТОВи «Колос» і «Майданец. підприємство з відгодівлі худоби» та приватне підприємство «Лідер» (займається розведенням великої рогатої худоби породи українська червоно-ряба та здійснює продаж нетелів), а також менші господарства «АРНІ», «Горизонт», «Добре», «Зоря», «Лан», «Майданецьке», «Марцеліна-2005», «Мрія», «Новомайданецьке», «Обрій», «Оттоман», «Перлина», «Північне». У М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія; відділ. ощадбанку, рай. спорт.-тех. клуб Товариства сприяння оборони України. 1990 з ініціативи С. Яремчук створ. Майданец. істор.-краєзн. музей, у якому нині функціонує 11 музей. залів. Реліг. громади: УПЦ МП, євангел. християн-баптистів. Серед видат. уродженців — поетеса О. Кугай; Герої Рад. Союзу Д. Діденко, О. Захарчук (встановлено їхні погруддя). Є пам’ятний знак жертвам голодомору та пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни.

Літ.: Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. К., 1864; Біла Церква, 2005; Діхтяренко М. З історії землі Тальнівської. Чк., 1995; Круц В. О., Чабанюк В. В., Чорновіл Д. К. Ранок землеробського світу. Пам’ятки трипільської культури на Тальнівщині. К., 2000; Поліщук А. І. Тальнівський край. Чк., 2008; Мицик В. Ф. Виднокрай: історія Тальнівщини в людях, подіях та експонатах музею: Краєзн. нарис. К., 2010; Вовкодав Ю. Майданецьке славиться потужним сільськогосподарським рухом, музеями й митцями // Нова Доба. 2016, 26 трав.

М. В. Капериз, О. М. Супрун