Майданович Тетяна Василівна

МАЙ­ДАНО́ВИЧ Тетяна Василівна (18. 04. 1957, с. Андрієвичі Ємільчинського р-ну Житомирської обл.) — письмен­ниця, літературо­знавець, мово­знавець, богослов. Член НСПУ (1983). Закінчила Київський університет (1990). Працювала оптиком на заводі «Арсенал» (1974–78); літературним консультантом газети «Молода гвардія» (1979–83); пере­бувала на творчій роботі (1983–90); у 1993–98 — молодший науковий спів­робітник Ін­ституту української мови НАНУ; 2001 — за­ступник головного редактора, від 2002 — головний редактор, за­ступник директора видавництва «Криниця» (усі — Київ). 

Творчий доробок поділяють на два періоди, що близькі за художньо-естетичним спрямува­н­ням, за звʼязком із народно-роз­мовною українською традицією і багатовіковою історією, увагою до глибин емоційної сфери людини, але мають досить від­мін­не тематичне наповне­н­ня. Якщо перший характеризується зверне­н­ням до загальнолюдських гуманістичних цін­ностей, то в другому — головним напрямом творчих пошуків стало формува­н­ня християнського світо­гляду в ліричних героїв віршів та поем, увага до морально-цін­нісних критеріїв, донесених святоотцівською духовною традицією як близьких (19–20 ст.), так і перших віків християнства. У творчості М. під­креслені мотиви покая­н­ня (особистості і народу) та пошуків «Миру з Богом людині», — теми, які актуально роз­робляли у староукраїнській літературі до 17 ст., але нині не знаходять від­гуку в су­спільстві, яке пере­живає епоху Нової Руїни. Пише також для дітей: поезії «Квітневий дощ» (1985), казки «Калина цвіте пізно» (1990), збірка «Калиновий птах: Поезії і пісні з нотами. Для до­шкільнят і школярів, для їх родин і вчителів» (2006), «Охорон­ниця слова: Казки і казкові історії» (2013; усі — Київ). Чимало віршів М. поклали на музику Л. Левченко (Бутуханова), І. Пустовий та інші композитори. 

У мово­знавчих ви­да­н­нях опубліковано дослідже­н­ня з історії української літературної мови на матеріалі проповід­ей 17 ст., у ЗМІ, часописах, збірниках — також літературо­знавчі, публіцистичні та богословські стат­ті (див. «Духовна скарбниця. Святе Письмо про сучасність і майбутнє світу», К., 2004). Авторка низки перед­мов та післямов до книг, що побачили світ у видавництві «Криниця» («Не­прочитаний Тарас Шевченко» // «Шевченкова Криниця: Збірник афоризмів із творів Т. Г. Шевченка», 2003; «Взяв би я бандуру…» // «Пісен­ний вінок: Українські народні пісні», 2005; «Легенда українського коха­н­ня» // Луценко Д. О. «Усе любовʼю зміряне до дна», 2005) тощо.

Завантажити статтю