Майданович Тетяна Василівна

МАЙДАНО́ВИЧ Тетяна Василівна (18. 04. 1957, с. Андрієвичі Ємільчинського р-ну Житомирської обл.) — письменниця, літературознавець, мовознавець, богослов. Член НСПУ (1983). Закінчила Київський університет (1990). Працювала оптиком на заводі «Арсенал» (1974–78); літературним консультантом газети «Молода гвардія» (1979–83); перебувала на творчій роботі (1983–90); у 1993–98 — молодший науковий співробітник Інституту української мови НАНУ; 2001 — заступник головного редактора, від 2002 — головний редактор, заступник директора видавництва «Криниця» (усі — Київ). 

Творчий доробок поділяють на два періоди, що близькі за художньо-естетичним спрямуванням, за зв’язком із народно-розмовною українською традицією і багатовіковою історією, увагою до глибин емоційної сфери людини, але мають досить відмінне тематичне наповнення. Якщо перший характеризується зверненням до загальнолюдських гуманістичних цінностей, то в другому — головним напрямом творчих пошуків стало формування християнського світогляду в ліричних героїв віршів та поем, увага до морально-ціннісних критеріїв, донесених святоотцівською духовною традицією як близьких (19–20 ст.), так і перших віків християнства. У творчості М. підкреслені мотиви покаяння (особистості і народу) та пошуків «Миру з Богом людині», — теми, які актуально розробляли у староукраїнській літературі до 17 ст., але нині не знаходять відгуку в суспільстві, яке переживає епоху Нової Руїни. Пише також для дітей: поезії «Квітневий дощ» (1985), казки «Калина цвіте пізно» (1990), збірка «Калиновий птах: Поезії і пісні з нотами. Для дошкільнят і школярів, для їх родин і вчителів» (2006), «Охоронниця слова: Казки і казкові історії» (2013; усі — Київ). Чимало віршів М. поклали на музику Л. Левченко (Бутуханова), І. Пустовий та інші композитори. 

У мовознавчих виданнях опубліковано дослідження з історії української літературної мови на матеріалі проповідей 17 ст., у ЗМІ, часописах, збірниках — також літературознавчі, публіцистичні та богословські статті (див. «Духовна скарбниця. Святе Письмо про сучасність і майбутнє світу», К., 2004). Авторка низки передмов та післямов до книг, що побачили світ у видавництві «Криниця» («Непрочитаний Тарас Шевченко» // «Шевченкова Криниця: Збірник афоризмів із творів Т. Г. Шевченка», 2003; «Взяв би я бандуру…» // «Пісенний вінок: Українські народні пісні», 2005; «Легенда українського кохання» // Луценко Д. О. «Усе любов’ю зміряне до дна», 2005) тощо.

Рекомендована література

1. Горбаль М. На вівтар України // Дніпро. 2000. № 7;
   Google Scholar Internet
2. Сагач Г. М. Симфонія духу злотоцінного слова Т. В. Майданович // Слово животворяще: Навч. посіб. К., 2000;
   Google Scholar Internet
3. Лучка А. Поетеса, яка веде на освячене Богом поле // ДУ. 2005, 29 квіт.;
   Google Scholar Internet
4. Коскін В. О. «Мрію сказати найдорожче, найважливіше дитині і світу» [Інтерв’ю з нагоди виходу книги «Калиновий птах»] // Слово Просвіти. 2006. Ч. 26;
   Google Scholar Internet
5. Котеля Т. Молитва за Україну: вечір-зустріч із Тетяною Майданович // Дивослово. 2014. № 2.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю