Майєр Юнія Григорівна

МАЙЄ́Р Юнія Григорівна (25. 06(07. 07). 1895, с. Червоне, нині Народиц. р-ну Житомир. обл. — 30. 04. 1967, Київ) — художниця кіно і театру. Член СКінУ (1940-і рр.). Закін. Уман. гімназію (нині Черкас. обл., 1915), художню школу нар. мистецтва з кераміки (1923), Київ. худож. інститут (1928). Викладала малювання у школах. Працювала 1934–56 художником-постановником і художником по костюмах Київ. кіностудії худож. фільмів, де оформила картини: «Прометей», «Наталка Полтавка» (обидві — 1936), «Запорожець за Дунаєм» (1938; усі — реж. І. Кавалерідзе), «Українські пісні на екрані» (1936, реж. В. Кучабський, В. Лапокниш, Б. Каневський), «Богдан Хмельницький» (1941), «Тарас Шевченко» (1951; обидві — реж. І. Савченко), «Подвиг розвідника» (1947, реж. Б. Барнет), «Максимко» (1952, реж. В. Бра­ун), «Лимерівна» (1955), «Кінець Чирви-Козиря» (1958; обидві — реж. В. Лапокниш), «Триста років тому...» (реж. В. Петров), «Вогнище безсмертя» (реж. А. Народицький; обидві — 1956). Створила сценографію до вистав «Король Лір» В. Шекспіра (1959), «Свіччине весілля» І. Кочерги (1960; обидві — Київ. драм. театр ім. І. Франка). Авторка надгробка та мемор. дошки Д. Демуцькому.

Завантажити статтю