Майн Макс
МАЙН Макс (справж. — Степанов Максим Степанович; 08. 08. 1914, с. Нефедкино, нині Медведєв. р-ну Респ. Марій Ел, РФ — 05. 05. 1988, м. Йошкар-Ола, РФ) — марійський письменник, перекладач, журналіст. Нар. поет Марій. АРСР (1974). Член СП СРСР (1941). Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Марій. учител. інститут (1940), ВПШ при ЦК КПРС (1954). Працював в обл. радіокомітеті, ред. газет. Літ. діяльністю почав займатися наприкінці 1920-х рр. Писав лугово-марій. мовою. Друкувався у фронт. газетах, альманасі «Родина верч», респ. періодиці. Враження воєн. років визначили особливості його творчості. У віршах і поемах, оповіданнях та спогадах домінує героїко-патріот. тема; часто звертався до марій. фольклору, чимало книг написав для дітей. Виступав і як драматург. Рідною мовою перекладав твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Ісаковського, Д. Бєдного, С. Маршака, Ш. Руставелі, Д. Джамбула, М. Джаліля, Янки Купали, Г. Гайне та ін. Переклав поезії Т. Шевченка «Думи мої, думи мої» (1940), «Не женися на багатій», «Ой чого ти почорніло», опубл. у респ. періодиці 1961–64. Написав вірш «Кобзар» (1939). Твори М. перекладені багатьма словʼян., тюрк., фін.-угор., балтій. мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Шольымын возымашыж гыч. 1934; Ямде улына. 1934; Пеледше мланде. 1939; Клятва. 1942; Патыр-шамыч. 1945; Родина верч! Сталин верч! 1948; Патырлык нерген муро. 1949; Мир верч cap ваштареш. 1952; Кудывечым кö ÿштын? 1959; Почеламут-влак. 1960; Коремыште. 1963; Мландын йÿкшö. 1964; Ший памаш. 1966; Салтакын ужмыжо. 1967; Пионерии ошкылеш. 1968; Тукымын семже. 1973; Ануш. 1975; Кÿтÿчын ÿдыржö. 1977; Тужем йолташ. 1978; Волгыдо урем. 1981; Тулан кукшака. 1984 (усі — Йошкар-Ола).
Завантажити статтю
Людина 
