Майфет Григорій Йосипович

Визначення і загальна характеристика

МА́ЙФЕТ Григорій Йосипович (19. 07(01. 08). 1903, м. Ромни, нині Сум. обл. — 13. 09. 1975, с. Канін, нині Респ. Комі, РФ) — письменник, літературознавець, перекладач. Закін. Полтав. ІНО (1924). Вчителював; 1931–34 викладав зх.-європ. літературу в Полтав. пед. інституті. Автор понад ста літ.-крит. статей за період 1925–34 на теми теорії літ-ри і літ. техніки. Серед них — ґрунт. праці «Матеріяли до характеристики творчости П. Тичини» (1925–26), «Природа новели» (ч. 1–2, 1928–29; обидві — Харків), «Із студій над поетичними варіянтами» (про М. Рильського у зб. «Культура українського слова», 1931). Володіючи кількома європ. мовами, М. досліджував переклади, зокрема творів Т. Шевченка («Англійські переклади з Шевченка», 1927; «Шевченко в французькій інтерпретації», 1928; «Композиційна архітектоніка пое­зії “Мені однаково” та її відтворення в німецькому й англійському перекладах», 1929). У 1930 захистив канд. дис. на тему «Творчість Мирослава Ірчана». 5 грудня 1934 заарешт., 27–28 березня 1935 за звинуваченням у «викривленні історії укр. літ-ри» засудж. до 10-ти р. таборів. Покарання відбував у таборах Карелії та Комі АРСР. Від 1946 мешкав у с. Канін на р. Печора, де працював на електростанції. 25 грудня 1950 заарешт. удруге, після півріч. ув’язнення у м. Сиктивкар (Комі АРСР) М. став спец. поселенцем пожиттєво. 1955 перебував у Києві та Полтаві, але через складні життєві обставини повернувся на місце заслання. Після реабілітації 1965 та поновлення у СПУ М. знову занурився у літ. працю, зокрема 1966–68 підготував бл. 70 кінорецензій. Він далі досліджував життя та творчість австр. письменника С. Цвайґа. 1967 КДБ перехопило текст «Ювілейних роздумів» М. з приводу 50-річчя Жовтн. революції, де критикувалася політика комуніст. партії. Письменника знову перестали друкувати. Під враженням творчості П. Чай­ковського написав оповідання «Тріо Чайковського», «Поезія і правда “Большого вальса”» (обидва — 1965), а також поет. текст до фортепіан. циклу «Пори року». Одним із перших почав розробляти проблеми муз. синестезії, кольор. слуху та рефлексології, присвятив їм низку статей. 1968 М. передав свій архів та бібліотеку (3434 книги) у ЦДАМЛМ України: творчі матеріали — «По­ездка в Россию», «Дорожня пригода», «Шуберт» (елегія), «Новели», «Призраки», «Серце поета»; перекл. твору Р.-М. Рільке з циклу «Історії про милого Бога»; конспекти лекцій; відгуки на твори різних авторів; картотека реж. та сценаристів; листи від І. Белзи, В. Ґжицького, О. Дейча, Дмитра Косарика, Г. Кочура, К. Редька, П. Ротача, К. Чуковського та ін. Покінчив життя самогубством.

Завантажити статтю