Макай Михайло
МАКА́Й Михайло (28. 10. 1922, с. Руський Керестур, Воєводина, нині Сербія — 06. 01. 2000, м. Новий Сад, Сербія) — русинський церковний і громадський діяч. Богослов. студії розпочав в Ужгороді, продовжив у м. Калоч (нині Угорщина) та Джаково (нині Хорватія), закін. у Заґребі (1948). У тому ж році висвяч. на диякона та священика. Священиц. служіння розпочав 1949 у с. Мрзло Польє (община Жумберак, нині Хорватія). Був секр. єпископа Крижевац. єпархії Г. Букатко (1955–57), духівником греко-катол. духов. семінарії в Заґребі й капеланом заґреб. парафії (1957–69). У 1960–62 навч. в Інституті отців кармелітів у Римі. Після повернення з Риму признач. каноніком-кустосом Крижевац. капітули, водночас продовжував виконувати обов’язки духівника і капелана в Заґребі. 1966–98 — парох у Руському Керестурі, водночас — вікарій Бачван. (від 1966) і Воєводин. (від 1969) вікаріатів. 1971 декретом архієпископа Г. Букатка іменований митрофор. протоієреєм, 1985 цей титул підтверджений Конгрегацією Сх. Церков у Римі. Від 1983 — чл. Консисторії Крижевац. єпархії. Місію духов. провідника поєднував з видавн. діяльністю та соц. працею серед парафіян Руського Керестура. Видав русин. мовою катехизм «Моя вира» (Загреб, 1966), молитовник «Отче наш» (1970), серію катехизмів з 9-ти кн. «Идзем ґу Исусови», «Жадам буц дзецко Божо», «Зоз Исусом за столом», «Любим Церкву», «Старозавитне обявенє», «Литурґика» (усі — 1972), «Бог и нашо спашенє», «О Церкви и Святих Тайнох», «Божо и церковни заповиди» (усі — 1973), кн. «Закон Божи» (1975), літург. тексти «Апостол» (1977) і «Евангелиї на нєдзелї и швета» (1978; усі — Руський Керестур) та ін. Підготував і опублікував 27 вип. щоріч. «Християнский календар» русин. мовою (1968–95) і 16 — українською мовою (1977–93). У парафіял. будинку в Руському Керестурі створив бібліотеку, а також музей, в якому представлено істор. та етногр. експонати. Відновив діяльність хору церкви св. о. Миколая в Руському Керестурі, був його диригентом.
Рекомендована література
- Миз Р. Живот чече и капка. История парохиї у Руским Керестуре. Нови Сад, 2010.
Завантажити статтю
Людина 
