Макара Володимир Арсенійович
МАКАРА́ Володимир Арсенійович (15. 03. 1945, Київ — 25. 09. 2020, там само) — фiзик, матерiалознавець. Син А. Макари. Доктор фізико-математичних наук (1987), професор (1988), член-кореспондент НАНУ (1992). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1987). Заслужений діяч науки і техніки України (2005). Закiн. Київ. університет (1967), де від 1970 й працював: 1975–88 — завідувач кафедри природн. дисциплін підготов. відділ., 1986–88 — зав. підготов. відділ., від 1988 — завідувач кафедри металофізики, водночас 1990–97 — проректор із наукової роботи, від 1997 — засн. і дир. Навч.-наук. центру фіз.-хім. матеріалознавства. Осн. наук. дослідж. у галузі фіз. та радіац. матеріалознавства, фізики міцності і пластичності, фізики наносистем у металах і кераміках. Вивчав динамiку дислокацiй у формуваннi пластич. властивостей ковалент. кристалiв, розробляє технологiї виготовлення склад. кремнiйових структур. Очолював наук. школу у Київ. університеті з фіз. матеріалознавства неднорід. систем.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Зв’язок між електронною структурою атомів, кристалічною структурою і магнітними властивостями в металах. К., 1995 (співавт.); Пористый кремний — новый функциональный нанокристаллический материал // Прогресивні матеріали і технології: Зб. К., 2003. Т. 2; Термодинаміка металургійних і зварювальних розплавів. К., 2005 (співавт.); Основи матеріалознавства. К., 2006 (співавт.); Електроопір та магнетоопір аморфних металевих сплавів на основі заліза та кобальту // Успехи физики металлов. 2009. Т. 10 (співавт.); Розмірно-залежні фізико-хімічні явища у нанодисперсних твердих системах: У 2 ч. К., 2014 (співавт.); Особенности стимулированного низкоенергетическим рентгеновским излучением изменения микротвердости кристаллов кремния // Поверхность. Рентгенов., синхротрон. и нейтрон. исследования. 2015. № 9 (співавт.).
Людина 