Макаров Євген Петрович
МАКА́РОВ Євген Петрович (Макаров Евгений Петрович; 06(19). 11. 1912, м. Пенза, Росія — 13. 05. 1985, Москва) — російський композитор, педагог. Канд. мистецтвознавства (1950), професор (1977). Нар. арт. РРФСР (1983). Учасник 2-ї світової війни. Навч. композиції у Р. Ґлієра, Г. Літинського. Закін. військ.-диригент. (1944) і теор.-композитор. (1947; кл. Д. Шостаковича) факультети Моск. консерваторії, де від 1951 й працював: від 1957 — доцент, 1963–80 — завідувач кафедри інструментування. Серед творів — вокально-симф. поема «Моя Україна» (сл. А. Малишка, 1941), цикл романсів на сл. Т. Шевченка. Автор «Задачника по инструментовке для духового оркестра» (1953), співавтор «Курса инструментовки для духового оркестра» (1951), «Курса чтения партитур» (1956; усі — Москва).
Додаткові відомості
- Основні твори
- балет — «Казка про рибака і рибку» (1952); для оркестру — Симфонія (1943), «Святкова увертюра» (1955); для фортепіано з оркестром — Концертино (1939); для духового оркестру — Пасакалія і Фуга (1945), увертюри, сюїти, марші; камерно-інструм. ансамблі, зокрема Струн. квартет (1941); п’єси для різних інструментів, романси, музика до кінофільмів.
Завантажити статтю
Людина 
