Макаров Олександр Максимович

МАКА́РОВ Олександр Максимович (30. 08(12. 09). 1906, станиця Цимлянська, нині м. Цимлянськ Ростов. обл., РФ — 09. 10. 1999, Дні­пропетровськ, нині Дні­про) — фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Батько О. Макарова. Двічі Герой Соц. Праці (1961, 1976). Ленін. премія (1966), премія ім. М. Янгеля АН УРСР (1980), Державна премія СРСР (1981). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (1996). Державні нагороди СРСР. Закін. Ростов. ін­ститут інж. шляхів сполуче­н­ня (м. Ростов-на-Дону, РФ, 1933). Працював заст. дир. НДІ (1933–35) та дир. авторемонт. станції (1935–38) у м. Ростов-на-Дону; дир. авторемонт. заводу у м. Могильов (Білорусь, 1938–39) та заводу «Червона Етна» у м. Горький (нині Нижній Новгород, РФ, 1939–40). У вересні 1940 за сфабриков. звинуваче­н­ням засудж. до 8-ми р. увʼязне­н­ня. Брав участь у буд-ві залізниці «Котлас–Воркута». У квітні 1942 до­строково звільнений. 1942–43 — директор заводу малолітраж. двигунів у м. Петропа­вловськ (Казах­стан); 1943–48 — директор мотоциклет. заводу у м. Ірбіт Свердлов. обл. (РФ). Від 1948 — у Дні­пропетровську: дир. заводу допоміж. устаткува­н­ня (до 1950); нач. виробництва автомоб. заводу (1950–51); нач. виробництва, гол. інж.–заст. дир. (1951–61), дир. (1961–86) ВО «Пд. маш.-буд. завод» (від 2000 — його імені); водночас від 1968 — професор кафедри технології виробництва Дні­проп. університету. Від 1986 — на пенсії. Зробив знач. внесок у становле­н­ня й роз­виток виробництва ракетно-косміч. техніки. Під його керівництвом на заводі освоєно випуск чотирьох поколінь між­континентал. баліст. ракет, роз­роблених у КБ «Пів­ден­не» (Дні­пропетровськ), що свого часу стали основою бо­йової потужності СРСР; створ. виробництва корпусів ракет, рідин. маршових і рульових двигунів; приладів і систем автоматики; косміч. апаратів і станцій; твердопалив. ракет, зокрема рухомого базува­н­ня. Ві­ді­грав значну роль у створен­ні ракет. комплексів Р-14 (8К65), Р-16 (8К64) та Р-36 (8К67). У Дні­пропетровську М. встановлено погру­д­дя (1981) і памʼятник (2004; обидва — арх. І. Нескромний).

Завантажити статтю