Макарчук Геннадій Григорович
МАКАРЧУ́К Геннадій Григорович (28. 10. 1930, Запоріжжя — 01. 02. 1999, Київ) — режисер, драматург, театрознавець. Канд. мистецтвознавства (1981). Закін. Київський медичний інститут (1954), Київ. інститут театр. мистецтва (1962; кл. В. Неллі). У 1962–66 та 1983–99 — викладач, від 1988 — доцент Київ. інституту театр. мистецтва; 1970–82 — викладач Київ. інституту культури; 1982–83 — реж. відділу гол. ред. програм Респ. радіомовлення (Київ). Автор пʼєс «Замах», «Василько» (обидві — 1968), «Чудовий балаганчик» (1972, співавт.). Вистави М. відзначалися високим професіоналізмом, знанням законів муз. драматургії, винахідливістю режисер. рішень.
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Коли зійде місяць» за Н. Забілою (1962), «Наталка Полтавка» М. Лисенка, «Милана» Г. Майбороди (обидві — 1966), «Нора» Г. Ібсена, «Пікова дама» П. Чайковського (обидві — 1967), «Весь світ і навіть більше» за І. Шведовою (1968), «Безсоння» за О. Кроном (1979), «Сім струн» за творами Лесі Українки (1971), «Кайдашева сім’я» за І. Нечуєм-Левицьким (1972), «У серці у моїм» за П. Тичиною (1974), «Дочка прокурора» за Ю. Яновським (1976), «Казка про Іванка — сорочку-вишиванку» за В. Гольдфельдом (1974), «Забути Герострата» за Г. Горіним (1978), «Попелюшка» за І. Шварцем (1983), «Панночка» за творами М. Гоголя (1987), «Фараони» за О. Коломійцем (1988), «Ой там, на товчку!..» за укр. нар. піснями (1991).
Завантажити статтю
Людина 
