Макарчук Степан Арсентійович

Визначення і загальна характеристика

МАКАРЧУ́К Степан Арсенті­йович (03. 01. 1930, с. Дуліби, нині Гощан. р-ну Рівнен. обл. — 02. 12. 2014, Львів) — історик, етнолог, джерело­знавець. Батько В. Макарчука. Доктор історичних наук (1985), професор (1987). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Закін. Львівський університет (1956). Від­тоді учителював; від 1959 працював у МЕХП АН УРСР (Львів): 1963–65 — завідувач від­ділу етно­графії; 1965–73 — на парт. роботі; 1973–85 — завідувач кафедри історії СРСР, 1988–95 — завідувач кафедри історії та етно­графії України, водночас 1976–94 — декан істор. ф-ту, 1995–2001 — зав., від 2001 — професор кафедри етнології Львів. університету. Наукові дослідже­н­ня: історія Зх. України, етнічна історія та етно­графія українців, джерело­знавство, нац. від­носини, етно­графія сімʼї і сімей. побуту.

Пр.: Этносоциальное развитие и национальные отношения на западноукраинских землях в период империализма. Л., 1983; Український етнос (Виникне­н­ня та історичний роз­виток). К., 1992; Етно­графія України: Навч. посіб. Л., 1994 (спів­­авт.); Українська Республіка галичан: Нариси про ЗУНР. Л., 1997; Писемні джерела з історії України. Л., 1999; Етнічна історія України: Навч. посіб. К., 2008; Галичина: етнічна історія. Л., 2009 (спів­­авт.).

Літ.: Кондратюк К. Життя як довга нива // Вісн. Львів. університету. Сер. істор. 1999. Вип. 34; Степан Арсенті­йович Макарчук: Некролог // НТЕ. 2014. № 6.

К. К. Кондратюк

Завантажити статтю