Макишин

МАКИ́ШИН — село Городнянського ра­йону Чернігівської області. Знаходиться за 25 км від райцентру та за 45 км від обл. центру. Побл. села, у заплаві р. Снов (притока Десни, бас. Дніпра) — Макишин. заказник (створ. 1979, місц. значе­н­ня, площа 474 га, гідрол.). Пл. М. 2,9 км². За пере­писом насел. 2001, тут проживали 1030, станом на 2016 — 686 осіб; пере­важно українці. У М. та його околицях виявлено 15 памʼяток археології (доби неоліту, бронз. віку, скіф. часу, київ. культури, давньорус. періоду та ін.; 5 тис. до н. е. — 14 ст.), низку з яких роз­копано. За нар. пере­казами, назва походить від слова «мак». У писем. джерелах село вперше згадується 1661. Зберігся давній поділ на 4 кутки: Синявка (пн.-сх. частина), Мелешкова (центр.), Слободка (пд.) та Заболо­т­тя (пн.-зх. сторона). Макишинці брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1654 М. у складі Лів­обереж. України ві­ді­йшов до Рос. імперії. Село належало до Седнів. сотні Черніг. полку. 1777 зведено деревʼяну церкву Різдва Богородиці, яку 1903 замінили новою (у рад. період використовували як склад і Будинок культури, на­прикінці 1970-х рр. будівля храму згоріла; нині є однойм. храм громади УПЦ МП). Здавна мешканці пере­важно за­ймалися землеробством. У 18 ст. працювала сукон­на ф-ка поміщиці Свєчиної. Пізніше значні площі за­ймали тютюн. плантації. 1866 було 307 дворів, мешкала 1921 особа. У 2-й пол. 19 ст. діяв винокур. завод, існували земська школа та б-ка. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1781–97 та 1802–1923 — у складі Городнян. пов.; 1802–1925 — Черніг. губ.; 1923–30 — Черніг. округи; від 1923 — Городнян. р-ну; від 1932 — Черніг. обл. У роки колективізації до Сибіру депортовано 8 замож. селян. сімей. Під час голодомору 1932–33 померли 126 осіб. Від 28 серпня 1941 — під нім.-фашист. окупацією. У навколиш. лісах був організований партизан. загін ім. Б. Хмельницького, в який влилося й багато макишинців. Восени 1943 у ході форсува­н­ня Снову тут точилися запеклі бої. У брат. могилі в М. похов. Герої Рад. Союзу Г. Ар­­зуманов та І. Швецов. На фронтах 2-ї світової вій­ни загинули 327 макишинців. Нині працює під­приємство «Макишинський сад». У М. — початк. школа; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Роз­винений зелений туризм. Встановлено памʼятний знак жертвам голодомору, памʼятники воїнам-визволителям і воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни, погру­д­дя Г. Арзуманова та І. Швецова. Серед видат. уродженців — літературо­знавець В. Кузьменко. У Макишин. школі навч. письмен­ник В. Малець.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю