КОСТОПРА́В Георгій Антонович (09. 11. 1903, с. Малоянісоль, нині Володар. р-ну Донец. обл. — 14. 02. 1938, м. Маріуполь Сталін., нині Донец. обл.) — письмен­ник, драматург, пере­кладач. Член СП СРСР (1935). Навч. у Маріуп. реал. училищі (від 1910). У 1920-х рр. очолював грец. літ. групу на Донеч­чині. Працював 1931 секр. від­ділу кад­рів Маріуп. металург. заводу. Від 1932 — відп. секр., літ. ред. маріуп. грец. г. , де 9 березня 1933 опубл. його пере­клад румей. мовою вірша «За­повіт» Т. Шевченка, 9 березня 1935 — ст. «Несколько слов о сти­хотворении “Сон”». Від 1931 пи­сав поезії грец. мовою. Автор віршів, поем, казок, крит. статей, оповідань, пʼєс про любов, колгоспне будівництво, воєн­ну загро­зу та героїв революції, негативні явища життя, дружбу народів. Написав поему «Ламбос» (1932), кн. («Перші кроки», 1933), поему («Леонтій Хонахбей», 1934; обидві — Маріуполь), зб. віршів («Здра­стуй, життя!», Сталіно, 1937; російською мовою — Д., 1963; 1989; К., 1968), пʼєси «Осен­ние листья», «Весна возвращается». Сприяв становлен­ню грец. те­атру в Маріуполі. Із Д. Теленчі, Ю. Дрангою пере­клав мовою приазов. греків окремі драм. тво­ри Т. Шевченка, О. Корнійчука, О. Пушкіна, Ж.-Б. Мольєра. Пере­клав деякі вірші Т. Шевченка, П. Тичини, В. Сосюри, М. Рильського, а також О. Пушкіна, М. Горького, В. Маяковського. Окремі твори К. пере­кладено укр. і рос. мовами. За­арешт. 1937. Реабіліт. 1960. У с. Малоянісоль 1993 К. встановлено по­гру­д­дя.