Макогон Павло

МАКОГО́Н Павло (11. 06. 1918, с. Троїцьке, нині Петропавлів. р-ну Дніпроп. обл. — ?) — громадсько-політичний діяч. Родина М. постраждала під час насильниц. колективізації та голодомору 1932–33. Від 1939 — у Червоній армії. Після нападу Німеччини на СРСР 1941 повернувся додому, згодом вивезений на примус. роботи до Німеччини, де й залишився після вій­ни. З метою уникнути депортації 1946 переїхав до Великої Британії. Мешкав у м. Брадфорд. Був чл. і скарбником Союзу українців Британії, чл. Добровіл. об’єдн. бувших репрес. українців, старостою та головою церк. парафії. 1952 емігрував до Канади. Займався підприємн. діяльністю у Торонто. Водночас брав активну участь в укр. громад.-політ. житті: 1964–65 — заступник голови і організац. референт, 1965–68 — голова УРДП Канади; чл., секр. гол. управи Союзу українців — жертв рос. комуніст. терору; голова братства парафії св. Володимира. Влас. коштом видав укр. і англ. мовами кн. «Сві­док: спогади про голод 1933-го року» (Торонто, 1983).

Рекомендована література

1. Українська революційно-демократична партія (УРДП–УДРП): Зб. мат. і док. Чикаго; К., 1997.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю