ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Максименко Аліна Олександрівна

МАКСИ́МЕНКО Аліна Олександрівна (10. 07. 1991, Запоріжжя) – спортсменка (художня гімнастика). Майстер спорту міжнародного класу (2007), заслужений майстер спорту України (2013). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2013). Закін. Нац. університет фізичного виховання і спорту України (Київ, 2013). Учасниця 29-х (Пекін, 2008, 8-е м.) та 30-х (Лондон, 2012, 6-е м.) Олімпійських ігор. Бронзова призерка чемпіонатів світу (м. Монпельє, Франція, 2011, у команді; Київ, 2013, у вправах з булавами) та Європи (Баку, 2009; Мінськ, 2011, обидва – у команді). Срібна призерка чемпіонату Європи у команді (Відень, 2013). 2-раз. призерка Всесвітньої універсіади (Шеньчжень, 2011; Казань, 2013) та Всесвіт. ігор з неолімп. видів спорту (м. Калі, Колумбія, 2013). Чемпіонка України (2011). Член збірної команди України (2005–14). Виступала за спортивне товариство «Спартак». Тренери – Альбіна та Ірина Дерюгіни, Н. Саніна.

О. М. Бабічева

завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Максименко Аліна Олександрівна / О. М. Бабічева // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-60859

Том ЕСУ:

18-й

Дата виходу друком тому:

2017

Дата останньої редакції статті:

2017

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

60859

Кількість переглядів цього року:

16

Схожі статті

Кекерчені
Людина  |  Том 12 | 2012
І. М. Бабій
Новицька
Людина  |  Том 23 | 2021
В. Б. Страшевич
Комарницька
Людина  |  Том 14 | 2014
А. М. Яценко

Нагору