Максименко Євген Іванович
МАКСИ́МЕНКО Євген Іванович (21. 08. 1937, с. Головчино, нині Бєлгород. обл., РФ — 04. 01. 2021, Сімферополь) — скульптор, мистецтвознавець. Батько О. Максименка. Член НСХУ (1965). Закін. худож.-графіч. факультет Моск. пед. інституту (1960). Працював викл. Курського університету (РФ); 1964–68 — гол. художник Миколаєва; від 1965 — скульптор Худож. фонду СХУ; від 1997 — у Нац. академії природоохорон. та курорт. будівництва (Сімферополь): 2010–12 — старший викладач кафедри основ архітектури та образотвор. мистецтва. Учасник всеукр., всесоюз. і закордон. мистецьких виставок від 1962. Автор композицій, меморіалів, пам’ят. знаків і пам’ятників, присвяч. героїч. подіям 2-ї світової війни (відзначаються логіч. завершеністю, узагальненістю, емоц. виразністю форм), станк. скульптур, декор.-парк. композицій. Співавтор статей «Геометрия силуэта в объемах пластики» // «Геометричне та комп’ютерне моделювання» (Х., 2007, вип. 18), «Интерпретация последовательностей пластической динамики формообразующих скульптуры в виде геометрических фигур» // «Прикладна геометрія та інженерна графіка» (К., 2008, вип. 80), брошури «Методические указания по выполнению учебных заданий по скульптуре: натюрморт, орнамент, рельеф» (Сф., 2012).
Додаткові відомості
- Основні твори
- пам’ятники — крим. партизанам і землякам (1972, с. Партизанське Сімфероп. р-ну), воїнам-визволителям (смт Чорноморське, АР Крим; Миколаїв), М. Островському (м. Вознесенськ Микол. обл.; усі — 1970-і рр.); меморіал жертвам фашизму (1973, с. Дубки Сімфероп. р-ну, співавт.); станк. скульптури — «Севастополь звільнено» (1974), «Слава воїнам-переможцям» (1976), «Будівниця», «Ранок», «Довіра» (усі — 1980-і рр.).
Завантажити статтю
Людина 
