Максименко Федір Пилипович

МАКСИ́МЕНКО Федір Пилипович (23. 01(04. 02). 1897, с. Біленьке Катеринослав. пов. Катерино­слав. губ., нині Запоріз. р-ну За­поріз. обл. — 06. 07. 1983, Львів) — книгознавець, бібліограф, біб­ліо­філ. Закін. Катеринослав. ду­ховну семінарію (нині Дніпро, 1917) і вступив до Університету св. Володимира у Києві, де навч. до 1918. Не маючи засобів до існування, покинув навч. і поїхав на Донбас: квітень–травень 1919 — зав. б-ки Донец. губерн. відділу нар. освіти, 1919–20 — шкіл. музею у м. Бахмут, 1920–21 — повіт. краєзн. музею, 1921–22 — бібліо­теч. секції Бахмут. повіт. відділу нар. освіти (м. Костянтинівка; нині обидва — Донец. обл.). 1922–25 — навч. у Київ. ІНО. 1923–30 — бібліотекар Всенар. б-ки України (нині НБУВ), 1928–31 — асп. з бібліографії при ній, 1931–33 — науковий співробітник, пом. зав. відділів україніки й комплектування, завідувач відділу періодики. Через низку розгром. публікацій кін. 1920-х — поч. 1930-х рр. і реорганізацію Всенар. б-ки України був змушений покинути роботу. У жовтні–грудні 1933 — бібліотекар ВНДІ цукр. промисловості Київ. інституту харчової промисловості, 1936–37 та 1939–41 — бібліотекар і бібліограф цього ВНЗу. 1934–36 — бібліотекар і статист Спілки деревообробників. 1937–41 — бібліограф 2-го Київ. мед. інституту (нині Буковин. мед. університет, Чернівці). 1938–44 — бібліограф, 1944–46 — завідувач відділу комплектування, згодом — бібліографії наук. б-ки Київ. університету. 1946–51 — завідувач відділу бібліографії, 1951–74 — заступник директора з наукової роботи, 1974–83 — завідувач відділу рукопис., стародрук. та рідкіс. книг (нині ім. М.) Наук. б-ки Львів. університету. Наукові дослідження: книгознавство, бібліотекознавство та бібліографія. Один із фундаторів бібліотечно-бібліогр. справи в Україні. Започаткував вивчення основ бібліографії у Київ. та Львів. університетах, викладав бібліографію та історію книги для працівників профіл. установ, організував на базі б-ки Львів. університету постій. семінар бібліографів міста. Від 1922 укладав, редагував, консультував, рецензував біб­ліогр. покажчики. 20 р. вів поточ. покажчик з мінералогії. Ініціатор, укладач та ред. вид. серії покажчиків «Друковані праці професорів, викладачів і співробітників Львівського університету» (1944–65); укладач бібліогр. покажчика «Збірки історичних відомостей про населені пункти Української РСР» — бл. 1400 позицій нім., польс., рос., румун., укр. та франц. мовами, що стало широкою інформ. базою для багатотомника «Історія міст і сіл Української РСР». Автор, укладач і ред. знач. кількості праць, зокрема: «Материалы к библиографии Донецкого края (преимущественно Бахмутского уезда)» (1922), «Межі етнографічної території українського народу» (1927), «Матеріали до краєзнавчої бібліографії України. 1847–1929. Список бібліографічних праць, що стосуються окремих місцевостей УСРР, Бессарабії, Дону й Криму» (1930), «Першодруки (інкунабули) Наукової бібліотеки Львівського університету» (1958), «Кириличні стародруки українських друкарень, що зберігаються у Львівських збірках (1574–1800): Зведений каталог» (1975), «Литература по палеонтологии Украины в 1967–77 гг.» (1980) та ін. Загалом, разом зі статтями, рецензіями та редактор. і консультатив. роботою, доробок М. в галузі бібліографії нараховує понад 160 праць. Зібрав цінну особисту бібліотеку: книги, журнали, збірники, графічні вид., рукописи різноманіт. тематики 17–20 ст. — бл. 10 тис. назв. У 1970-і рр. передав зб. вид. про Катеринославщину і Донбас до Держ. публіч. істор. б-ки РРФСР (Москва), а також до фондів обл. б-к Ворошиловграда (нині Луганськ), Дніпропетровська (нині Дніпро), Донецька і Запоріжжя. Значну частину б-ки після смерті М., згідно із заповітом його дружини, успадкував і перевіз до Києва у приватне користування С. Білокінь. Частина зібрання, якою М. користувався на роботі, залишена у відділі рукопис., стародрук. та рідкіс. книг Львів. університету як імен. фонд. Сюди ж після смерті вдови М. спадкоємці передали і його домашню книгозбірню. Зібрання нараховує 2897 книг та архів бібліографа (рукописні збірки, коректурні варіанти вид. різних авторів з помітками М., фотодокументи, 120 екслібрисів, 40 скриньок рукопис. картотек, листування з вченими, бібліотекарями, бібліографами та книгознавцями). Його іменем названо вулиці у Бахмуті та Києві.

Рекомендована література

1. Корнейчик І. І. Славний шлях: (До 70-річчя з дня народж. Ф. П. Мак­­сименка) // Бібліотекознавство та біб­­ліографія: Зб. ст. Вип. 6. Х., 1969;
   Google Scholar Internet
2. Бут­­рин М. Л. Федір Пилипович Максименко: Бібліогр. покажч. Л., 1983;
   Google Scholar Internet
3. Белоконь С. И. Библиотека Ф. Ф. Максименко // Актуал. пробл. теории и истории библиофиль­­ства. Ленинград, 1989;
   Google Scholar Internet
4. Королевич Н. Ф. Бібліограф Федір Пилипович Макси­­мен­­ко, 1897–1983: Біобібліогр. нарис. К., 1996;
   Google Scholar Internet
5. Ротач П. Бібліограф-енцикло­­педист [Федір Максименко] // КС. 2000. № 5;
   Google Scholar Internet
6. Немировский Е. Л. Федор Филип­­пович Максименко: К 110-летию со дня рожд. и 25-летия со дня смерти укр. книговеда и библиографа // Книга: ис­­след. и мат. Сб. 87/ІІ. Москва, 2007;
   Google Scholar Internet
7. Федір Пилипович Максименко: Зб. пам’яті укр. бібліографа. Л., 2008;
   Google Scholar Internet
8. Ін­­кунабули (першодруки) Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка: Каталог. 2-е вид. Л., 2011.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю