Максимович Антін Іванович
Визначення і загальна характеристика
МАКСИМО́ВИЧ Антін Іванович (30. 01. 1882, м. Рудки, нині Самбір. р-ну Львів. обл. — червень 1941, м. Дрогобич, нині Львів. обл.) — громадсько-політичний діяч. Закін. Самбір. гімназію (1902), Львів. університет (1906). Працював правн. дорадником у нафт. фірмі в м. Борислав (нині Львів. обл.), брав активну участь в діяльності товариства «Січ» і «Пласту». В серпні 1914 мобілізов. до австро-угор. армії. Воював на Галиц. фронті, у березні 1915 потрапив у рос. полон. Восени 1917 прибув з Росії до Києва, працював у держ.структурах УНР. Повернувся у Борислав влітку 1918, в період ЗУНР входив до міського комісаріату. Після 1920 — урядник фірми «Ліманова». Очолював у місті товариства «Просвіта» і «Боян», повіт. комітет УНДО (від 1926), нагляд. раду Повіт. союзу кооперативів, входив до управи кооперативу «Торгівля». Продовжував опікуватися «Пластом», був співзасн. і першим головою турист. товариства «Ропник» (1927). У 1928 став послом сейму Польщі. Входив до укр. делегації на 25-й сесії Міжпарламент. союзу в м. Женева (Швейцарія) в серпні 1928. Восени 1930 заарешт. польс. владою за звинуваченням у антидерж. діяльності, в червні 1931 засудж. до 3-х місяців позбавлення волі з відтермінуванням вироку на 3 р. Від 1935 проживав у Дрогобичі. Продовжував громад. діяльність, очолював у місті спортивне товариство «Сокіл»; обраний чл. гол. виділу «Просвіти» у Львові. В рад. період 1939–41 — шкіл. інспектор. 22 червня 1941 заарешт. співроб. НКВС і через кілька днів страчений.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
