Макушинський Корнель

МАКУШИ́НСЬКИЙ Корнель (Makuszyński Kornel; псевд. і крипт.: (k. m.), К. m., К. М., К. Ma., Kornel М., Ma-ki, Lech, X; 08. 01. 1884, м. Стрий, нині Львів. обл. — 31. 07. 1953, м. Закопане, нині Малопольс. воє­водства, Польща) — польський письменник, фейлетоніст, театральний критик. Навч. у гімназіях Стрия і Перемишля (нині Підкарп. воєводства, Польща), 4-й гімназії ім. Я. Длуґоша у Львові (1898–1903), Львів. університеті (1903–08). У 1908–10 жив у Франції, де студіював франц. літературу в Сорбонні (Париж). 1905–14 працював (з перервами) театр. критиком часопису «Słowo Polskie» (Львів). На поч. 1-ї світової вій­ни М. перебував у Литві, де його за­арештували росіяни і вивезли вглиб Рос. імперії як підданого ворожої держави. Повернувшись до Львова, від кін. 1914 декілька місяців працював літ. ред. Міського театру. 1914–15 — прихильник політ. напряму, що представляла польс. НДП. Під впливом парт. агітації влітку 1915 добровільно виїхав зі Львова разом із рос. військами. Оселився в Києві, де проживав до 1918, працював літ. ред. місц. Польс. театру, очолював Київ. товариство польс. літераторів і журналістів. 1918–44 мешкав у Варшаві, провадив активну літ.-журналіст. діяльність, відомий передусім як автор фейлетонів і гуморист. творів. У зв’язку з поразкою Варшав. повстання (серпень–жовтень 1944) виїхав у Закопане. Як поет дебютував під час навч. у львів. гімназії (1898), опублікувавши у шкіл. газеті вірш на честь Г. Сенкевича. Автор книжок для дітей та молоді, які знайшли велику популярність завдяки знанням дит. психіки, вмілому конструюванню оповідання. Оптимізм, шляхетні морал. постави, віра в людську доброту, співчуття скривдженим — виховні якості його творів. З усього поет. доробку М. у Львові побачили світ перша зб. поезій «Połów Gwiazd» (1908) та зб. «Narodziny serca» (1918), з проз. творів — зб. «Rzeczy we­sołe» (1909) — перше книжк. вид., куди увійшло 12 сатир. новел, гуморесок, анекдотів; «Roman­tyczne i dziwne powieści»; «W kalej­doskopie»; «Romantyczne historie» (усі — 1910); «Dusze z papieru» (1911) — 2-томна зб. театр. рец. 1905–10, опубл. у «Słowo Polskie»; «Zabawa w szczęście» (1912); «Słońce w herbie» (1918). Львів М. описав у спогадах «Bezgrzeszne lata» (1925), творах «Listy ze Lwo­­wa» (1923), «Uśmiech Lwowa» (1934), «Kartki z kalendarza» (1939; усі — Варшава). У Києві вийшли повісті «Perły i wieprze» (1915) та «Po mlecznej drodze» (1917), байки для дітей «Bardzo dziwne bajki» та зб. театр. рец. «Poch­wała Ślubów panieńskich» (обидві — 1916). Його твори перекладені багатьма мовами світу, друкуються і в Україні, серед укр. перекл. — «Пан із цапиною борідкою» («Кур’єр Кривбасу», 2016, № 314/316). У Стрию М. встановлено мемор. дошку.

Завантажити статтю