Мала Білозерка
Визначення і загальна характеристика
МАЛА́ БІЛОЗЕ́РКА (до 1923 — Верхня Білозерка) — село Василівського району Запорізької області. Малобілозер. сільс. раді підпорядк. с. Новобілозерка. Знаходиться у степ. балці — пересохлому руслі колиш. р. Білозерка, за 50 км від райцентру та за 1,5 км від однойм. залізнич. станції. Пл. М. Б. 25,48 км2. За переписом насел. 2001, у Малобілозер. сільс. раді проживали 6120 осіб, з них у М. Б. — 5949, у Новобілозерці — 171; станом на 2017 — відповідно 5300, 5169 і 131; переважно українці, а також росіяни, білоруси. Засн. 1783 переселенцями з сіл Мохнівка, Кропивне та Сергіївка Стародуб. пов. Черніг. губ. Згодом сюди переїхали селяни з Полтав. і Курської губ. У 1-й пол. 1810-х рр. у істор. джерелах у звʼязку з розмежуванням земель згадуються слободи Верхня Білозерка, Нижня Білозерка (нині с. Велика Білозерка, яке є центром Великобілозерського району), Михайлівка (нині смт), Тимошівка (нині село Михайлів. р-ну) та Веселе (нині смт). Місц. жит. займалися скотарством, вирощували зерн. культури, картоплю, капусту, огірки, потім почали ще й чумакувати. Через Верхню Білозерку проходив Чумац. шлях. Від 1845 двічі на рік відбувалися ярмарки. У тому ж році відкрито перше 1-класне початк. училище. У 2-й пол. 19 — на поч. 20 ст. — центр Верхньобілозер. волості Мелітоп. пов. Таврій. губ. 1861 проживали бл. 5 тис. осіб, було 760 осіб, 1884 — відповідно 8836 і 1349, 1914 — понад 18 тис. і 2,3 тис. У 1880-х рр. працювали 2 бондарні та коліс. завод. На поч. 20 ст. функціонували 22 початк. навч. заклади різного профілю, зокрема й 5 земських 1-клас. училищ. Під час воєн. дій наприкінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася, 30 жовтня 1920 остаточно встановлено більшовицьку. Від 1923 — село Великобілозер., потім — Василів. р-нів; від 1932 — Дніпроп., від 1939 — Запоріз. обл. У серед. 1920-х рр. проживали 13,4 тис., наприкінці 1960-х рр. — 7,9 тис. осіб. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 17 вересня 1941 до 28 жовтня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювали бл. 2 тис. малобілозерців. У післявоєн. час колгоспниці Л. Палюткіна та О. Шульга отримали звання Героя Соц. Праці. Є поклади заліз. руди (Білозерський залізорудний район), які від 1969 розробляє Запорізький залізорудний комбінат. Споруджено 2 ставки (216,7 га і 38,5 га). Білозер. урочище входить до складу Нац. парку «Великий Луг». У М. Б. — 3 заг.-осв. школи, гімназія інтернат. типу худож.-гуманітар. профілю «Дивосвіт», дит. муз. школа, 3 дитсадки; Будинок творчості «Родинні джерела», 4 б-ки, 2 Будинки культури, культурно-спорт. комплекс; дільнична лікарня, 3 фельдшер.-акушер. пункти. Діє церква великомученика цілителя Пантелеймона УПЦ МП. Нині у селі відбудовують Хрестовоздвижен. церкву (зведена 1810). Встановлено памʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі трансформаторобудування В. Лазарев; учасники 2-ї світової війни, Герої Рад. Союзу Ф. Харченко та А. Якуба.
Літ.: Сборникъ статистическихъ свѣдѣній по Таврической губерніи. Сф., 1885. Вып. 1, Москва, 1887. Т. 1, вып. 2, ч. 2.
С. В. Вовк
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
