Малаков Василь Федорович
МАЛА́КОВ Василь Федорович (05(18). 04. 1902, с. Нижня Верея Владимир. губ., Росія — 01. 04. 1988, Київ) — журналіст, драматург. Батько Георгія та Дмитра, дід Олени Малакових. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. в Одес. гімназії Іліади (1910–18), Моск. транспортно-екон. інституті (1930–32). Учителював на Поділлі (1919–22); працював журналістом (1923–28); на інж. посадах на автотранспорті (1929–41); завідувач відділу в Укр. театр. товаристві (1946–50); завідувач відділу тех. інформації Укр. НДІ будівництва (1950–57); вченим секр. відділу тех. інформації Академії будівництва і архітектури УРСР (1958–62; усі — Київ). Автор кореспонденцій, повістей, оповідань, нарисів, п’єси «Людина живе тільки раз» (1946; у 1947–50 йшла на сценах Сум., Рівнен., Житомир., Микол., Проскурів. (нині Хмельницький), Бердичів. (Житомир. обл.) театрів), а також п’єс у співавт. із Д. Шкневським — «Державна справа» (1940; Київ. укр. драм. театр ім. І. Франка, Сталін. (нині Донецьк) укр. муз.-драм. театр ім. Артема), «Петербурзькі ночі» (1948–62; драм. театри у Вінниці, Львові, Полтаві, Дніпропетровську (нині Дніпро), Хмельницькому, Запоріжжі, Сімферополі), «Схвильоване море» (1959–62; Львів. укр. драм. театр ім. М. Заньковецької, Дніпроп. укр. драм. театр ім. Т. Шевченка).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Красная гать. К., 1930; Через межи. К., 1930; Великий путь. Москва, 1940; Хвилі. К., 1961; Шквал. К., 1966.
Завантажити статтю
Людина 
