Малама Микола Дмитрович
МАЛА́МА Микола Дмитрович (10(22). 03. 1845, м. Катеринослав, нині Дніпро — 09(22). 07. 1913, м. Єкатеринодар, нині Краснодар, Росія) — архітектор. Брат Я. Малами. Походив із дворян Полтав. губ. Навч. до 6-го кл. у 2-й Одес. гімназії. Виїхав до Бельгії, де закін. Ґент. університет зі ступ. цивіл. інж. (1869). Упр. шляхів сполучення на Кавказі признач. канцеляр. службовцем 1-го розряду, згодом — чиновник 12-го кл. Від 1876 — інж. Єреван. губерн. правління, згодом — міський інж. Владикавказа (Росія). Відрядж. будувати до Ірану, за що персид. шахом нагородж. орденом Лева та Сонця 4-го ступ. Від 1892 — обл. архітектор Кубані. Спроектував палац наказ. отамана (1892–94), комору для зерна і млин (1890-і рр.), баню (1893), церкву Трьох Святителів з приділом на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці для станиці Уманської, приміщення Кубан. громади сестер милосердя (1902, спільно з І. Мальгербом); приватні особняки. Від 1906 — гідротехнік Кубан. обл. Під його керівництвом подовжено Ангелін. канал (1906–09) для постачання пріс. води прилиман. таман. станицям (і зараз важлива частина зрошув. системи Кубані).
Рекомендована література
- Бардадым В. П. Зодчие Екатеринодара. 1995;
- Його ж. Архитектура Екатеринодара. 2009 (обидві — Краснодар).