Малама Яків Дмитрович
МАЛА́МА Яків Дмитрович (04(16). 11. 1841, м. Катеринослав, нині Дніпро — 24. 12. 1912(06. 01. 1913), С.-Петербург, похов. у маєтку Олександрівка Верхньодніпров. пов. Катеринослав. губ.) — військовик. Брат М. Малами. Походив із дворян Полтав. губ. Генерал від кавалерії (1906). Закін. Петров. Полтав. кадет. корпус (1861), Костянтинів. військ. училище, Микол. академію Генштабу (1868). Служив у Лубен. гусар. полку, від 1868 — у штабі Кавказ. військ. округу. Брав участь у воєн. діях у Туркестані, рос.-турец. війні 1877–78. У 1886–90 — старший пом. нач. Кубан. обл. і наказ. отамана Кубан. козац. війська; 1890–92 — начштабу Київ. військ. округу; від 1892 — нач. Кубан. обл. і наказ. отаман Кубан. козац. війська. Зробив знач. внесок у екон. і культ.-осв. розвиток краю, зокрема ініціював відкриття перших шкіл для гірських народів Пн. Кавказу, сприяв проведенню від 1895 у м. Єкатеринодар (нині Краснодар, РФ) Шевченків. роковин із обов’язк. присутністю представників військ. і цивіл. адміністрації, друку книг українською мовою, виданню до 200-річчя Кубан. козац. війська (1896) фундаментал. праць з історії та культури кубанців, діяльності Товариства любителів історії Кубан. обл. (засн. 1897) та ін. 1904–06 — пом. намісника імператора на Кавказі, командувач Кавказ. військ. округу; від 1906 — чл. Військ. ради. Його ім’ям назване село, засн. наприкінці 19 ст. на лівому березі р. Кубань (нині Краснодар. краю).
Рекомендована література
- Сысоев В. Екатеринодар (Развитие Кубанской области за время 10-летнего управления областью генерал-лейтенанта Я. Я. Маламы в количестве народонаселения, в культурном, промышленном и экономическом отношениях) // Кавказ. 1902. № 75;
- Малама В. В. Род Малама. Екатеринослав, 1912;
- Некролог Я. Я. Маламы // Изв. Об-ва любителей истории Кубан. обл. 1913. Вып. 6.