Малапарте Курціо

МАЛАПА́РТЕ Курціо (Malaparte Curzio; справж. — Kurt Erich Suckert, Курт Еріх Зуккерт; 09. 06. 1898, м. Прато, Італія — 19. 07. 1957, Рим) — італійський письменник, журналіст, кінорежисер. На поч. 1920-х pp. потрапив під вплив анарх. ідей, деякий час був прибічником Б. Муссоліні — політ. есе «Italia barbara» («Варварська Італія», Турин, 1925) тощо. Наприкінці 1920-х pp. у творах М. з’явля­ються крит. і сатир. нотки щодо фашист. ідеології: памфлет «Don Camaleo» («Дон Хамелеон», 1928, заборонений; Флоренція, 1946), публіцист., кн. «Technique du coup d’état» («Техніка державного перевороту», 1931, опубл. у Парижі франц. мовою; спалена 1933 в Німеччині) та ін. Тоді ж письменник був ув’язнений, до 1938 знаходився у вигнанні на о-ві Ліпарі в Тірен. морі. М. — засн. худож.-політ. ж. «Conquista dello Stato» («Здобутки держави», 1924) і «Prospettive» («Перспективи», 1939), співдир. худож.-політ. і наук. ж. «La Fiera letteraria» («Літературний ярмарок», згодом «L’Italia letteraria» — «Літературна Італія»), співроб. г. «Corriere della sera» («Вечірній кур’єр»), від якої 1942–43 був кор. на Сх. фронті. Автор романів «Avventure di un capitano di sventura» («Пригоди авантурника-капітана», Рим, 1927), «Fughe in prigione» («Втеча у в’язницю», Флоренція, 1936), «La pelle» («Шкі­ра», Рим; Мілан, 1949; укр. перекл. розділу «Чорний вітер» О. Драгоманової), «Maledetti tos­cani» («Прокляті тосканці», 1956), політ. есе «Io, in Russia e in Cina» («Я в Росії і Китаї», 1958; обидва — Флоренція), п’єс, віршів, кіносценаріїв. У найвідомішому романі «Kaputt» («Капут», Неаполь, 1944; укр. перекл. П. Соколовського, К., 1973) вивів огид­ні типи фашист. верховодів, з якими особисто зустрічався. Перші розділи твору написані в окупов. Україні (с. Піщанка, нині смт Вінн. обл.), у ньому висловлено співчуття поневоленим народам, зокрема укр. селян. родині, у чиїй хаті М. жив. «Я буду завжди вдячний селянинові Романові Сухині та його молодій невістці за те, що вони допомогли мені врятувати рукопис від ґестапо» — написав М. у передмові. 1951 М. зняв за влас. сценарієм х/ф «Заборонений Христос», який отримав «Сріб. ведмедя» на кінофестивалі в Берліні, за романом «Шкіра» створ. однойм. фільм (1981, реж. Л. Кавані).

Рекомендована література

1. Гончар О. Очима свідка // Малапарте К. Капут. К., 1973;
   Google Scholar Internet
2. L. Martellini. Invito alla lettura di Malaparte. Milano, 1977;
   Google Scholar Internet
3. G. Pardini. Curzio Malaparte: bio­grafia politica. Milano, 1998.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю