Малецький Михайло Миронович
Визначення і загальна характеристика
МАЛЕ́ЦЬКИЙ Михайло Миронович (28. 10. 1900, м. Кобеляки, нині Полтав. обл. — 01. 03. 1991, Софія) — живописець, реставратор. Орден «Св. Кирило і Мефодій» 2-го (1966) та 1-го (1970) ступ., золота медаль «За заслуги» Болгар. АН. Від 1920 — у Болгарії, де навч. у приват. худож. школі Ф. Забранського в Пловдиві (1921–24), слухав лекції в Софій. АМ у А. Мітова, Х. Тачева, А. Мутафова; закін. курси з техніки малювання при Болгар. торг.-пром. палаті (Софія, 1926). Працював у Софії: 1931–32 — декоратор театру «Ренесанс», 1955–73 — реставратор військ.-істор. музею. Іконописом займався від 1925. Від поч. 1930-х рр. малював ікони для православ. храмів Софії, Варни, Пловдива. 1938 отримав від синоду Болгар. православ. церкви право створювати ікони та керувати розписом церков. Член та учасник виставок Товариства рос. художників у Болгарії. Персон. — у Софії (1930). Реставрував 1944–46 настінні розписи пошкодж. під час війни рос. собору св. Миколая Мирлікійського Чудотворця в Софії. Засн. (1955) і кер. (1957–78) реставрац. майстерні при Нац. військ.-істор. музеї (Софія). Спеціалізувався на реставрації старовин. знамен, зокрема 1955–77 відновив ікону на Самар. прапорі. 1972 розробив і запатентував метод реставрації та консервації тканин. Створював краєвиди, портрети, натюрморти у реаліст. стилі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Болгарський цар Борис ІІІ» (1943), «Болгарський езарх Стефан І» (1946), «Болгарський патріарх Максим І» (1980).