Малик Володимир Кирилович
МА́ЛИК Володимир Кирилович (справж. — Сиченко; 21. 02. 1921, с. Новосілки, нині Макарів. р-ну Київ. обл. — 31. 08. 1998, м. Лубни Полтав. обл.) — письменник, літературний критик. Член НСПУ (1962). Літ. премія ім. Лесі Українки (1983; за твори істор.-патріот. тематики для дітей). Навч. 1938–41 у Київ. університеті, який закін. 1950. Під час 2-ї світової війни вступив до Київ. нар. ополчення, потрапив у полон, вивез. до Німеччини, де перебував у концентрац. таборах, звільнений 1945. Учителював на Київщині, від 1953 — у Лубнах. Писати вірші почав у студент. роки. Автор казок та поем для дітей, пригодниц. повістей для читачів серед. шкіл. віку, а також істор. романів, серед них найпопулярніші — «Посол Урус-шайтана» (1968), «Фірман султана» (1969), «Чорний вершник» (1976), «Шовковий шнурок» (1977), які склали тетралогію про долю укр. козака «Таємний посол» (Х., 1981–82), «Князь Кий» (К., 1982), «Черлені щити» (Х., 1985; 2-а, перероблена ред., — під назвою «Князь Ігор», К., 1998), «Горить свіча» (1992), «Чумацький шлях» (1993; обидві — Київ). Писав у реаліст. манері із яскравим романт. вкрапленням. Твори М. вміщені до програми з укр. літ-ри для вивчення в школах України. Окремі з них перекладено англ., рос., польс., словац. мовами. М. виступав і як літ. критик. Його перу належить низка рец. на твори укр. прозаїків, зокрема літ.-крит. нарис «Олесь Донченко» (К., 1971). В останні роки життя працював над романом «Чорнобривці» (незаверш.), поч. якого опубл. в однойм. кн. спогадів (2007), також посмертно вийшла «Синя книга: щоденник (записки для себе). 1958–1998» (2-е вид., 2011; обидві — Полтава). Від 2001 існує літ.-мист. премія ім. М., яку присуджують за кращі творчі здобутки, присвяч. темі історії України та рідного краю. У Лубнах побл. садиби письменника встановлено мемор. знак М. (2000; скульптор М. Цись, арх. О. Зот), його іменем названо вулицю, при заг.-осв. школі № 4 відкрито літ. музей М. (2009).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Журавлі-журавлики: Казка. 1957; Чарівний перстень: Казка-легенда. 1959; Чорний екватор: Повість. 1960; Месник із лісу: Істор. поема. 1962; Червона троянда: Поема-казка. 1963; Новачок: Повість. 1965; Микита Кожум’яка: Поема-казка. 1967; Воєвода Дмитро: Героїчна поема. 1972; Слід веде до моря: Повість. 1975; Двоє над прірвою: Повість. 1983; Вибрані твори. Т. 1–2. 1991 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Дзюба І. Несходимі стежини минувшини // Київ. 1986. № 10;
- Лучканин С. Поетика історизму Володимира Малика (до 75-річчя з дня народження) // Мова та історія. К., 1995. Вип. 10;
- Володимир Малик: [Некролог] // ЛУ. 1998, 10 верес.;
- Козюра І., Козюра В. Володимир Малик: життя і творчість. П., 2003;
- Незабутній Володимир Малик: [Зб., присвяч. 95-літтю з дня народж. В. Малика]. Лубни, 2016;
- Страшенко О. На сентиментальний лист Володимира Малика // Страшенко О. Прочитайте тую славу. К., 2016.
Завантажити статтю
Людина 
