КОСТЮ́К Григорій Силович (23. 11(05. 12). 1899, с. Могильне, нині Гайворон. р-ну Кіровогр. обл. — 25. 01. 1982, Київ) — психо­лог. Батько Платона та Олександра, дід Олени Костюків. Канд. пед. (1929), д-р психол. (1975) н., професор (1935), академік (1967) та чл. Президії (1967–76) АПН СРСР. Заслужений діяч науки УРСР (1970). Державні нагороди СРСР. Закін. Колегію П. Ґалаґана (1919) та ІНО (1923) у Києві. Учителював. На­прикінці 1920-х рр. очолював екс­перим. школу Нар. комісаріату освіти УСРР. 1930–52 працював деканом педолого-пед. ф-ту, завідувач кафедри психології Київ. пед. ін­ституту; водно­час 1930–45 — завідувач від­ділу психо­логії Укр. НДІ педагогіки (Київ). Під час 2-ї світової вій­ни — завідувач кафедри педагогіки і психології Сталінгр. пед. ін­ституту (нині Волго­град, РФ) та Обʼ­єд­наного укр. університету (Казах­стан). 1945 у Києві заснував і до 1972 очолював НДІ психології (ни­ні Ін­ститут психології ім. Г. Костюка НАПНУ), від 1972 — зав. лаб. психо­логії осо­бистості при ньому; вод­но­час 1972–82 — зав. Київ. лаб. роз­­витку мисле­н­ня школярів НДІ заг. і пед. психології АПН СРСР. Голова Укр. від­діл. Товариства психоло­гів СРСР. Основоположник психол. дослідж. та психол. освіти в Україні. Наукові дослідже­н­ня: обʼєк­тив. характер і специфіка психол. закономірностей; само­стій­ність психології як науки та її звʼя­зок з ін. науками (фізіологією, педагогікою, кібернетикою то­що); біол. еволюція, істор. роз­виток і онтогенез психіки; прин­цип роз­витку у психології, рушій­ні сили й закономірності псих. та особистіс. роз­витку; сутність і роз­виток здібностей, їхня залежність від пед. впливів; психол. чин­ники ефективності пед. впливів; психол. структура діяль­ності, зокрема учасників навч. процесу, особистісне регулюван­ня діяльності; закономірності процесів мисле­н­ня та спри­йман­ня; формува­н­ня поня­т­тя числа у дітей; психол. засади індивід. під­ходу до учнів, трудового й ви­роб. навч. та профес. самовизна­че­н­ня; історія психології. Спів­­автор і відп. ред. посібників «Пси­хологія» (1939; 1941) та «Вікова психологія» (1976), під­ручника «Психологія» (1955; 1961; 1968; усі — Київ).