Костюк Олександр Григорович

Визначення і загальна характеристика

КОСТЮ́К Олександр Григорович (14. 04. 1933, Київ — 09. 11. 2000, там само) — музико­знавець, культур­но-громадський діяч. Син Григорія, брат Платона Костюків, чоловік І. Па­влової. Доктор мис­те­цтво­­знавства (1988), академік НАНУ (1998). Закін. філос. факультет Київ. університету (1955) та фортепіан. факультет Київ. консерваторії (1956; кл. К. Михайлова). Від 1958 працю­вав в ІМФЕ НАНУ (Київ): від 1974 — за­ступник директора, від 1987 — директор, водночас від 1991 — завідувач від­ділу музико­знавства. Головний редактор журналу «Народна творчість та етно­графія» (від 1990). Наукові дослідже­н­ня: заг. музико­знавство, пси­хологія, естетика музики. Під керівництвом К. роз­почато під­готовку «Української музичної енциклопедії». Разом з І. Ляшенком та І. Котляревським працював над створе­н­ням Центру муз. укра­їністики при Нац. муз. академії України (Київ).

Пр.: Спри­йма­н­ня музики і художня культура слухача. 1965; Теория музы­кального воспитания и некоторые про­блемы мелодизма музыки // Муз. искус­ство и формирование нового чело­века. 1982; Про теорію музичного вихова­н­ня // Муз. вихова­н­ня як предмет комплекс. дослідж. 1986; Спри­йма­н­ня мелодії. 1988; Історичні форми етнічної самосві­домості й структурні рівні прилуче­н­ня до сучасного художнього процесу. 1990 (усі — Київ).

Літ.: О. Г. Костюк [Некролог] // НТЕ. 2000. № 5–6; Юдкін-Ріпун І. Олександр Григорович Костюк — видатний україн­ський вчений // Там само. 2001. № 5–6; Його ж. Вчений і організатор науки [Па­мʼяті академік НАНУ О. Г. Костюка] // Мист. обріїʼ2000: Альм. К., 2002. Вип. 3.

О. П. Кушнірук

Завантажити статтю