КОСТЮ́К Олександр Григорович (14. 04. 1933, Київ — 09. 11. 2000, там само) — музико­знавець, культур­но-громадський діяч. Син Григорія, брат Платона Костюків, чоловік І. Па­влової. Доктор мис­те­цтво­­знавства (1988), академік Національної академії наук України (1998). Закінчив філософський факультет Київського університету (1955) та фортепіан­ний факультет Київської консерваторії (1956; клас К. Михайлова). Від 1958 працю­вав в Ін­ституті мистецтво­знавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського Національної академії наук України (Київ): від 1974 — за­ступник директора, від 1987 — директор, водночас від 1991 — завідувач від­ділу музико­знавства. Головний редактор журналу «Народна творчість та етно­графія» (від 1990). Наукові дослідже­н­ня: загальне музико­знавство, пси­хологія, естетика музики. Під керівництвом К. роз­почато під­готовку «Української музичної енциклопедії». Разом з І. Ляшенком та І. Котляревським працював над створе­н­ням Центру музичної укра­їністики при Національній музичній академії України (Київ). Серед учнів — В. Сивохіп.