КОСТЮ́К Теодор Григорович (12. 08. 1944, м. Пляуен, Нiмеч­чина) — американський астрофiзик укра­їнського походже­н­ня. Син Г. Кос­тюка. Дійсний член УВАН, НТШ. Здо­був ступінь бакалавра у Нью-Йоркському коледжі (1966) і доктора фізики в Сиракузському університеті (штат Нью-Йорк, 1973). Від­тоді — у Центрі польотів у простори Ґод­дарда при Національному управлін­ні аеронавтики та дослідже­н­ня космічного простору (м. Ґрiнбелт, шт. Ме­рiленд): 1991–2000 — головний дослідник роз­відувальних про­грам, 2002–09 — у робочій групі обслу­говува­н­ня інфрачервоного теле­скопа і теле­скопів Обсерваторії В.-М. Кека. Працював 1992–96 у Національному управлін­ні аеронавтики та дос­ліджень космічного простору (Вашинґтон), де зай­мався ви­значе­н­ням і виробле­н­ням планетних інструментів; 1989–93 — у Між­народному комітеті спо­стереже­н­ня Юпі­тера. Дослiджує планетні атмо­сфери за допомогою методів iнфрачервоної спектро­скопiї ультрависокої роз­дiльної здатно­стi. Роз­робив і використовує сис­тему гетеродин в інфрачервоному діапазоні для виявле­н­ня над­звичайних явищ — природного лазера СО2 в атмо­сфері Марса та Венери, структури вітрів Венери, Титана, інфрачервоних аврор Юпітера, озону Марса та рідких складників і температури атмо­­сфер планет. Член Товариства українських інженерів Америки, Американської астрономічної асоціації, Американської геофізичної спілки.